По-настоящему новаторской явилась сказка Одоевского « Городок в табакерке » - первая научно-художественная сказка в русской литературе. Она не потеряла своего значения и в наши дни.
Белинский называл « Городок в табакерке » «поэтической пьеской» и так определил его смысл и значение: здесь «дети поймут жизнь машины, как какого-то живого, индивидуального лица». Мастерству сказочного повествования Одоевский учился у народа. В сказке « Городок в табакерке » сюжет, тема и идея принадлежат самому Одоевскому . Они не имеют аналогий в народной поэзии: сказка о технике - творчество исключительно писателей, которые следили за развитием научного прогресса, понимали значение пропаганды научных идей среди подрастающего поколения. Но « Городок в табакерке » - произведение сказочного жанра, и, как во всякой сказке, в нем органически сочетается рассказ о реальных фактах и явлениях с фантастическим вымыслом
Грецька міфологія увійшла в релігійну самосвідомість та побут римлян, створивши передумови для наступної еллінізації всього римського культурного життя.першим художнім твором на латинській мові став переклад Гомерової «Одіссеї», здійснений у 240 р. до н. е. Подальший розвиток римської літератури був відзначений наслідуваннями і прямими запозиченнями з давньогрецької літератури. Найважливішим досягненням цього періоду вважають засвоєння розвиненої системи жанрів, які грецька література виробляла понад п’ятисот років.На відміну від греків, римляни в ранній період існування своєї держави, коли Рим був ще невеликим полісом, не створили оригінальних культурних пам’яток. Головною причиною цього були постійні війни, які вів Рим, розширюючи свій вплив на Апеннінському півострові.
Перша хвиля грецького впливу на римську культуру припала на VI — IV століття до н. е., що привело до поєднання грецьких та римських релігійних вірувань — римські боги стали людиноподібними і знайшли своїх відповідників у грецькому пантеоні.Завоювавши грецькі поселення на півдні Італії (272 р. до н. е.), а згодом і саму Грецію (146 р. до н. е.), римляни остаточно потрапили під вплив значно розвиненішої грецької культури. Із завойованих грецьких земель у Рим потяглися ремісники, скульптори, архітектори, вчителі, письменники та філософи. Саме їм судилося здійснити культурну революцію у Римі.Епоха швидких та радикальних історичних змін настала для Риму в III — II століття до н. е., коли він із невеликого полісу перетворився на могутню державу.
По-настоящему новаторской явилась сказка Одоевского « Городок в табакерке » - первая научно-художественная сказка в русской литературе. Она не потеряла своего значения и в наши дни.
Белинский называл « Городок в табакерке » «поэтической пьеской» и так определил его смысл и значение: здесь «дети поймут жизнь машины, как какого-то живого, индивидуального лица». Мастерству сказочного повествования Одоевский учился у народа. В сказке « Городок в табакерке » сюжет, тема и идея принадлежат самому Одоевскому . Они не имеют аналогий в народной поэзии: сказка о технике - творчество исключительно писателей, которые следили за развитием научного прогресса, понимали значение пропаганды научных идей среди подрастающего поколения. Но « Городок в табакерке » - произведение сказочного жанра, и, как во всякой сказке, в нем органически сочетается рассказ о реальных фактах и явлениях с фантастическим вымыслом
Объяснение:
Грецька міфологія увійшла в релігійну самосвідомість та побут римлян, створивши передумови для наступної еллінізації всього римського культурного життя.першим художнім твором на латинській мові став переклад Гомерової «Одіссеї», здійснений у 240 р. до н. е. Подальший розвиток римської літератури був відзначений наслідуваннями і прямими запозиченнями з давньогрецької літератури. Найважливішим досягненням цього періоду вважають засвоєння розвиненої системи жанрів, які грецька література виробляла понад п’ятисот років.На відміну від греків, римляни в ранній період існування своєї держави, коли Рим був ще невеликим полісом, не створили оригінальних культурних пам’яток. Головною причиною цього були постійні війни, які вів Рим, розширюючи свій вплив на Апеннінському півострові.
Перша хвиля грецького впливу на римську культуру припала на VI — IV століття до н. е., що привело до поєднання грецьких та римських релігійних вірувань — римські боги стали людиноподібними і знайшли своїх відповідників у грецькому пантеоні.Завоювавши грецькі поселення на півдні Італії (272 р. до н. е.), а згодом і саму Грецію (146 р. до н. е.), римляни остаточно потрапили під вплив значно розвиненішої грецької культури. Із завойованих грецьких земель у Рим потяглися ремісники, скульптори, архітектори, вчителі, письменники та філософи. Саме їм судилося здійснити культурну революцію у Римі.Епоха швидких та радикальних історичних змін настала для Риму в III — II століття до н. е., коли він із невеликого полісу перетворився на могутню державу.