Творческая работа. Прочитайте фрагмент сочинения по рассказу А. П. Чехова «Хамелеон»: В рассказе «Хамелеон» А. П. Чехов не просто описывает комическую ситуацию. Его смех направлен на героев с уродливыми душами. Автор осуждает невежество и тупость местной власти, чувствующей превосходство над окружающими и раболепствующих при упоминании о генерале. Герои рассказа - -это порождение времени, когда главными лицами в России стали жандармы и «люди холопского звания». Смех Чехова уже не беззаботный, не мягкий. Он окрашен грустными, горестными тонами. Лаконизм чеховского повествования создать образы «героев времени» с различных художественных приёмов - - портрета, пейзажа, детали, но главным изобразительным средством становится речевая характеристика, позволяющая автору даже при интонаций создавать неповторимые черты внутреннего мира героев. убогого Дополните текст своими примерами (например, какой портрет выявить характер героя и т.д.) и напишите к нему краткое заключение.

Мне  бы  хотелось  от  души    вас  за  ваш  труд  в  направлении  .  многие  ваши  произведения    читать  в  школьной  програме.  в них  отражаеться  жизненый  смысол.  кроме  того  сам  стиль  написания првосходен, произведения  полны  различными  эпититами,  сравнениями  и  т.д.  по  моему  мнению  произведение а.с.пушкина "дубровский" можно по праву назвать одним из лучших.читается на одном дыхании -быстро и легко,оставляя неизгладимое впечатление.читая это произведение,будто переносишься во времени,где происходят все эти события.здесь мы видим зарождение любви между героями,предательство,подлость.так же автор показывает быт простого крестьянина,отцовскую жестокость по отношению к своей дочери,которую выдает замуж против ее воли. автор дает точное описание характеров своих персонажей. роман написан великолепно! письмо а. с. пушкинупоэт, великий! шлю огромное ! ты научил нас всехпоэзию любить.хотя стихи мы пишем всяк,не без ошибок,но все с желанием,твой подвиг повторить! я тебе, саша,хоть и позднописать сподобился! но это ж не изъян! так получилось.в этом мире, одиозноммиг жизни важен,когда ложь кругом,обман.своим стихомя заполняю нынче вакуумот информации,так нужной для людей.давно, когда-тобыл монах отец аввакум.лишь от таких, как он,шли проблески идей.вся монополияна доступ к информациибыла у церквии служителей её.и мир не знал тогдапротестных демонстраций.разве, что смуты были…только и всего.те времена давно прошли,теперь другое.  нам сми, «лапшу» навешать,нынче норовят.и объясняют,что вещанье дорогое.вещают то,  чего заказчики хотят.вот и вещаетсянасилье и разврат,а целомудриюнет места в этом мире.и я пытаюсьвсем глаза раскрыть пошире.вернуться в праведность –  не требует затрат!

22 січня 1788 Байрон наpодився в Лондоні у знатній, але збіднілій родині.1798 Байрон успадковує від двоюрідного діда титул барона і родовий маєток Ньюстед Еббі під Ноттінгемом, куди він переїжджає з матір’ю. Він займається з домашнім учителем, потім його віддають в приватну школу в Далвиче. 1801 надходить в закриту аристократичну школу в Харроу, біля Лондона. Починає писати вірші. 1805-1809 Навчається в Кембриджському університеті. 1807 виходить збірка «Години дозвілля» 1809 Байрон стає членом палати лордів. 1809-1811 Відправляється в тривалу подорож (Іспанія, Албанія, Афіни) 1812 виходять дві перші пісні автобіографічної поеми «Паломництво Чайльд Гарольда», яка приносить йому популярність. 1813-1814 Байрон створює цикл «східних поем»: «Гяур», «Абідоська наречена» «Корсар» і «Лара». 1814 Одружується на Анабеллі Мілбенк. Після вони улаштовуються в Лондоні. Входить до підкомітета правління театру «Друрі-Лейн». 1815 народжується дочка Байрона Августа Ада. 1816 Розлучення з дружиною, після якого він покидає Англію, як виявилося, назавжди. Пише вірші та поеми: «Станси до Августи», «Послання до Августи», «Сон», «Пітьма». Завершує третю пісню «Чайльд Гарольда»; пише «Шильонского в’язня». У цьому ж році закінчені поеми східного циклу «Парізіна» і «Облога Коринфа». 1817 Байрон відвідує Рим. Він закінчує «Манфреда» (Manfred). Починає роботу над поемою «Дон Жуан». 1818 написана поема «Беппо» (Beppo) 1819 пише «Пророцтво Данте» (Prophecy of Dante). 1820-1821 п’єса «Марино Фальеро, дож Венеції», присвячена долі Фальеро, страченого за участь у змові проти існуючого у Венеції політичного режиму, і п’єса «Двоє Фоскарі». Драма у віршах «Каїн». 1821 переїжджає до Пізи. 1822 «Небо і земля», драма «Перетворений урод», «Вернер», «Бачення суду» У цьому ж році Байрон, Шеллі і Л.Хант починають видавати журнал «Ліберал». Незабаром Шеллі гине, і під опікою Байрона виявляються Хант, його хвора дружина і шестеро дітей. Крім того, помирає донька Байрона Аллегра, що стає для нього важким ударом. 1823 Байрон приймає пропозицію лондонського Грецького комітету до Греції у війні за незалежність проти турецького ярма. Він приймає під своє командування загін суліотов (греко-албанців), яким виплачує грошове забезпечення. 19 квітня 1824 Байрон помер від лихоманки.