Барбос был невелик ростом, но приземист и широкогруд. Благодаря длинной, чуть-чуть вьющейся шерсти в нем замечалось отдаленное сходство с белым пуделем, но только с пуделем, к которому никогда не прикасались ни мыло, ни гребень, ни ножницы. Летом он постоянно с головы до конца хвоста бывал унизан колючими "репяхами", осенью же клоки шерсти на его ногах, животе, извалявшись в грязи и потом высохнув, превращались в сотни коричневых, болтающихся сталактитов. Уши Барбоса вечно носили на себе следы "боевых схваток", а в особенно горячие периоды собачьего флирта прямо-таки превращались в причудливые фестоны. Таких собак, как он, искони и всюду зовут Барбосами. Изредка только, да и то в виде исключения, их называют Дружками. Эти собаки, если не ошибаюсь, происходят от простых дворняжек и овчарок. Они отличаются верностью, независимым характером и тонким слухом.
Тема твору: зображення шанобливого ставлення до України.
Ідея твору: уславлення любові до Батьківщини.
Основна думка: бути дитиною своєї Батьківщини.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.
Художні засоби: Метафори: гаї шумлять, дзвін гуде, горить-тремтить ріка.
Персоніфікація: хмарки біжать, думки пряде, мріє гай.
Порівняння: «Струмок серед гаю, як стрічечка», «На квітці метелик, мов свічечка».
Перелічення: «Хвилюють, маюють, квітують поля».
Асонанс (часте використання певних голосних звуків у рядку): «На квітці метелик, мов свічечка», «Хвилюють, маюють, квітують поля».
Кількість строф – дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен), оскільки строфа складається з чотирьох рядків.
Віршований розмір: тристопний амфібрахій: тристопний – у рядку повних три стопи, закономірність - наголошений склад між ненаголошеними складами.
Рими: обвіяла – намріяла, трав – сказав, стрічечка – свічечка, поля, моя.
Зорові образи: сонце, трави, струмок, стрічечка, метелик, свічечка, поля.
Слухові образи: сказав, маюють.
Образи кольорів: блакить.
Объяснение:
Это нашла в анализе. Используй если Украинский не знаю...