У наведеному фрагменті повісті «Тіні забутих предків» знайдіть і виділіть художні засоби виразності (звукові засоби, лексичні засоби, тропи, синтаксичні засоби). Ледве помітною стежкою підіймався вище й вище, поміж густі зарослі блідої папороті, колючої ожини й малини. Легко перескакував з камінця на камінчик, перелазив через повалені дерева, продирався крізь гіллячки кущів. За ним підіймався з долини вічний шум річки, росли гори, і вже вставав на крайнебі блакитний привид Чорногорії. Довгі плакучі трави крили тепер боки гори, дзвінки корів обзивались, як далеке зітхання, усе частіше попадалося велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель, списаних лишаями, здушених у гадючих обіймах корінням смерек. Під ногами в Івана кождий камінь укривали рудаві мохи, грубі, м’які, шовкові. Теплі й ніжні, вони ховали в собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м’яко вгинались та обіймали ногу, як пухова подушка. Кучерява зелень гогозів та афин запустила своє коріння в глибінь моху, а зверху сипнула росою червоних і синіх ягід.