У творі Пурпурові вітрила У трактирі Грею розповіли, що у місті дівчину називають:

Корабельна Ассоль

"— Справді? — байдуже сказав Грей, відсьорбуючи довгий ковток. — Як же це трапилося?

— Якщо так, то послухайте, коли ваша ласка.

Й Хін розповів Греєві про те, як років сім тому дівчинка розмовляла на березі моря зі збирачем пісень. Звичайно, ця історія, відтоді як жебрак ствердив її буття в тому ж таки трактирі, набула обрисів грубої й дешевої обмови, та суть лишилася недоторканною.

— Відтоді так її й зовуть, — сказав Меннерс, — зовуть її Ассоль Корабельна".