Укажите верные факты жизни и творчества В. Маяковского.
1
Послереволюционные произведения В. Маяковского отличает пафос радостной перестройки мира и созидания нового общества.
2
Новаторство поэзии В. Маяковского состоит в использовании гротеска. ОВ 1909 году В.
3Маяковский был арестован и 11 месяцев провёл в Бутырской тюрьме за совершение уголовного преступления.
4
Лирического героя ранней поззии В. Маяховского отличает одиночество и богоборчество.
5
В. Маяковский восторженно принял революцию 1917 года, назвав ее своей.
6
. Маяковский учился в Московском училище живописи, ваяния и зодчества.​

1. Відьма краде зорі, а чорт – місяць.

2.Картина коваля Вакули в церкві і клятва чорта помститися Вакулі.

3. Оксана перед дзеркалом.

4. Розмова Вакули й Оксани.

5.Солоха, чорт і мішок.

6.Обіцянка Оксани вийти заміж за Вакулу, якщо він принесе черевички, які носить цариця.

7.Гості Солохи – голова, дяк і Чуб – в мішках.

8.Вакула виносить мішки.

9. Колядки в селі. Глузування Оксани з Вакули.

10. Рішення Вакули: «піду втоплюся в ополонці»

11.Вакула й Пузатий Пацюк.

12. Договір чорта й Вакули.

13. Знахідка у мішках. Чубів кум знаходить Чуба й дяка, а голова опиняється у будинку Чуба.

14. Політ Вакули на чорті у Петербург.

15.Вакула в запорожців.

16.Вакула отримує від цариці черевички.

17. Чутки про загибель коваля.

18.Вакула повертається та йде сватати Оксану.

19. Епілог.

В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку  він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах  (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна  допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова.