, упр 166 русская словесность 5 класс альбеткова

Цитати до образу Гулівера:

Походження: "Гуллівер і народився в Ноттінгемшірі, де жив його батько, але я чув від нього, що рід його походить з Оксфордшіру".

Освіта: "На чотирнадцятому році мене віддали до коледжу Еманюеля в Кембріджі... через три роки мені довелося піти в науку до видатного лондонського хірурга містера Джеймса Бетса, у якого я вчився чотири роки".

Чесність: "сумління не дозволяло мені наслідувати нечесні вчинки інших лікарів і дурити пацієнтів".

Цікавість Гуллівера: "а буваючи на березі, приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови..."

Кмітливість героя: "...за три тижні я зробив великі успіхи у вивченні їхньої мови".

Хитрість та обережність: "...умисно не підходив до берега, щоб мене не помітили з якогось ворожого корабля".

Люблю я Кавказ. Пленительно красив Кавказ на заре, когда далекие льдины утесов сияют в лучах восходя­щего солнца, сообщая случайному путнику о при­ходе утра. В этом крае все прекрасно: и пустынные бури, и одинокое дерево на гладком холме, и виноград­ник, шумящий в ущелье, и неизвестный путь над пропастью, и быстрая безымянная речка. А воз­дух чист, как молитва ребенка. Природа у Лермонтова уподоблена человеку. Розовый цвет снежных горных вершин — это цвет стыда: «как будто девицы, когда вдруг уви­дят мужчину, купаясь, в таком уж смущенье, что белой одежды накинуть на грудь не успеют». Последний луч солнца, догорающий на серебри­стых льдах, закрывает «Эльбрус своей главой». Постепенно шумная природа засыпает. Где-то в далеком ауле печальную песню о несчастливой любви запела прекрасная дева — горы вторят ей, эхо отображает малейшие изменения голоса и эмоций. А приветный шум ручейка нежен, как хор птичек.