бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві xvi-xviii сторіч, започаткований в італії. основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. в україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці xvi-початку xvii сторіч народжується українське бароко. визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі україни того часу. серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру духовної академії у києві (й. шедель), ковнірського корпусу в києво-печерській лаврі (с. ковнір), надбрамної церкви кирилівського монастиря у києві (і. григорович-барський); церкви св. юра у львові (б. меретин); картини художників і. рутковича, й. кодзлевича, г. левицького, а. голика, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори к. саковича, і. величковського, м. смотрицького, і. галятовського, а. радивиловського, г. кониського, т. прокоповича, д. туптала, г. сковороди, м. довгалевського та інші. в умовах запорізької січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”. запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами запоріжжя. переважно це були будівлі монастирів та церков. так, наприклад, 1764 року у місті ромни на кошти кошового отамана м. калнишевського було побудовано величну споруду церкви покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування братського і микільського монастирів у києві, а також найбільш шанованого на запоріжжі межигірського монастиря під києвом. усі гетьмани славного війська запорізького, в першу чергу іван мазепа, були фундаторами монастирів, чимало коштів втрачали на їх розбудову. серед цих монастирів гадяцький, густинський, мгарський, рихловський та деякі інші. з ім’ям козацького полковника якова лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у чернігові. звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. промовляє він також про талантнароду, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.
Жил был мальчик,который боялся воды.он никогда не купался в речке летом,никогда не маме в мытье пола и даже никогда не мылся..он был большим грязнулей! однажды мальчик поехал в летний лагерь.в то время как все плескались в воде,мальчик сидел на берегу и с опаской смотрел на воду.и вот эта боязнь дошла до своего пика! на следующий день (после прибытия в лагерь)мальчик встал с кровати и пошел на зарядку,но на этот раз,что-то было не так.все дети увидев его разбегались кто куда,а он не мог понять почему.пошел мальчик к зеркалу и посмотрев в него был удивлен,вместо рук у него были копыта,вместо человеческих ушей были поросячьи,а вместо носа было рыльце.испугался мальчик,зарыдал "что же мне теперь поделать? "схватил он мыло и начал намывать себя,и о,чудо! все вернулось на прежние места! с тех пор мальчик полюбил воду,и стал чистюлей!
бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві xvi-xviii сторіч, започаткований в італії. основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. в україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці xvi-початку xvii сторіч народжується українське бароко. визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі україни того часу. серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру духовної академії у києві (й. шедель), ковнірського корпусу в києво-печерській лаврі (с. ковнір), надбрамної церкви кирилівського монастиря у києві (і. григорович-барський); церкви св. юра у львові (б. меретин); картини художників і. рутковича, й. кодзлевича, г. левицького, а. голика, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори к. саковича, і. величковського, м. смотрицького, і. галятовського, а. радивиловського, г. кониського, т. прокоповича, д. туптала, г. сковороди, м. довгалевського та інші. в умовах запорізької січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”. запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами запоріжжя. переважно це були будівлі монастирів та церков. так, наприклад, 1764 року у місті ромни на кошти кошового отамана м. калнишевського було побудовано величну споруду церкви покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування братського і микільського монастирів у києві, а також найбільш шанованого на запоріжжі межигірського монастиря під києвом. усі гетьмани славного війська запорізького, в першу чергу іван мазепа, були фундаторами монастирів, чимало коштів втрачали на їх розбудову. серед цих монастирів гадяцький, густинський, мгарський, рихловський та деякі інші. з ім’ям козацького полковника якова лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у чернігові. звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. промовляє він також про талантнароду, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.