Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною лицаря Айвенго.
Ребека
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”. Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків. Мета Ребекки — допомагати іншим, підтримувати слабких. Сама Ребека щира i готова до самопожертви. Також требя вiдзначити її надзвичайну мужнiсть i витримку, умiння вiрити та сподiватися на краще.
Вкушая, вкусих мало меда, и се аз умираю"-эпиграф к Мцыри М.Лермонтова,взят автором из Библии,Книги Царств.Смысл высказывания сын царя Саула,не побоявшись смерти ,нарушает глупый запрет отца .Нарушив несправедливый запрет,Ионофан выбирает путь сладкой свободы,зная,что должен погибнуть.Связь Эпиграфа с основной темой произведения очевидна,Мцыри предпочитает побег,поиск Родины,влекущий смерь на свободе,чем долгую жизнь в неволе."Медовый " путь свободы ,без которой нет смысла в жизни,этот путь выбирает Мцыри,для него сладкая свобода важнее всего в жизни. Удивительная поэма Лермонтова переносит нас на Кавказ.История маленького горца,выросшего в монастыре ,завораживает и заставляет задуматься.Что такое свобода,почему так люди стремятся её обрести. Мцыри вырос в неволе,его воспитали монахи,готовясь к постригу,он сбегает из монастыря.Его не пугает гроза,его душа рвётся домой,в горы,увидеть близких,познать,что такое Родина.Три дня беглец провёл на свободе,он встретил любовь,победил барса,доказав себе,что он истинный воин.Увидев грузинку,Мцыри был заворожен её красотой,в глазах девушки он увидел неведомое,назвав это любовью.Природа придавала ему сил,красоту и мощь свободы он увидел вокруг себя,почувствовав себя частью этой красоты.Дикий барс,царь гор,преклонил пред ним колени,проиграв честный поединок. Поняв,что он вернулся к монастырю,Мцыри теряет жажду к жизни,он решает умереть. Исповедь беглеца потрясает,три дня сделали юношу по-настоящему свободным.Его бунтарский дух вырвался из тела покорного пленника.Мцыри-настоящее дитя природы,он рвётся на свободу.Открытие,что он вернулся,откуда бежал ,убивает свободолюбие юного горца.Мцыри сдаётся,его дух сломлен.Но он счастлив,он увидел за три для столько,сколько не видел за всю свою жизнь. Жизнь Мцыри коротка,три дня свободы и обретение покоя.Юноша не сожалеет о побеге,его волнует лишь то,что он смог сдержать слова и вернуться домой. Мцыри умирает в согласии с собой,его дух свободен,его могила смотрит на горы родного Кавказа,ветер качает акации и доносит звуки далёкой Родины
Ровена
Ровена – знатна саксонка, її опікав Седрік Ротервудський, вона онука короля Альфреда Великого. Опікун обожнює її, ні в чому їй не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Однак Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Леді Ровена гарна, знає собі ціну, але не пихата. Має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє поводитися в товаристві Дівчину викрав Моріс де Брасі, щоб заволодіти її багатством. Потрапивши у полон, дівчина, яка звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною лицаря Айвенго.
Ребека
Ребекка – дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, “щоб вижити в цьому жорсткому світі”. Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків. Мета Ребекки — допомагати іншим, підтримувати слабких. Сама Ребека щира i готова до самопожертви. Також требя вiдзначити її надзвичайну мужнiсть i витримку, умiння вiрити та сподiватися на краще.
Объяснение:
...
Вкушая, вкусих мало меда, и се аз умираю"-эпиграф к Мцыри М.Лермонтова,взят автором из Библии,Книги Царств.Смысл высказывания сын царя Саула,не побоявшись смерти ,нарушает глупый запрет отца .Нарушив несправедливый запрет,Ионофан выбирает путь сладкой свободы,зная,что должен погибнуть.Связь Эпиграфа с основной темой произведения очевидна,Мцыри предпочитает побег,поиск Родины,влекущий смерь на свободе,чем долгую жизнь в неволе."Медовый " путь свободы ,без которой нет смысла в жизни,этот путь выбирает Мцыри,для него сладкая свобода важнее всего в жизни. Удивительная поэма Лермонтова переносит нас на Кавказ.История маленького горца,выросшего в монастыре ,завораживает и заставляет задуматься.Что такое свобода,почему так люди стремятся её обрести. Мцыри вырос в неволе,его воспитали монахи,готовясь к постригу,он сбегает из монастыря.Его не пугает гроза,его душа рвётся домой,в горы,увидеть близких,познать,что такое Родина.Три дня беглец провёл на свободе,он встретил любовь,победил барса,доказав себе,что он истинный воин.Увидев грузинку,Мцыри был заворожен её красотой,в глазах девушки он увидел неведомое,назвав это любовью.Природа придавала ему сил,красоту и мощь свободы он увидел вокруг себя,почувствовав себя частью этой красоты.Дикий барс,царь гор,преклонил пред ним колени,проиграв честный поединок. Поняв,что он вернулся к монастырю,Мцыри теряет жажду к жизни,он решает умереть. Исповедь беглеца потрясает,три дня сделали юношу по-настоящему свободным.Его бунтарский дух вырвался из тела покорного пленника.Мцыри-настоящее дитя природы,он рвётся на свободу.Открытие,что он вернулся,откуда бежал ,убивает свободолюбие юного горца.Мцыри сдаётся,его дух сломлен.Но он счастлив,он увидел за три для столько,сколько не видел за всю свою жизнь. Жизнь Мцыри коротка,три дня свободы и обретение покоя.Юноша не сожалеет о побеге,его волнует лишь то,что он смог сдержать слова и вернуться домой. Мцыри умирает в согласии с собой,его дух свободен,его могила смотрит на горы родного Кавказа,ветер качает акации и доносит звуки далёкой Родины