Шукшин был очень разносторонним человеком. Он проявил себя как кинорежиссёр, актёр, сценарист и, конечно же, писатель. Герои Шукшина в его рассказах — это русские люди, которые в тоже время имеют своеобразный характер. Эта особенность во всем творчестве Василия Макаровича, как в его фильмах, так и в рассказах. Рассказ «Экзамен», к слову, не исключение. Рассказ написан Шукшиным Василием Макаровичем в 1962 году. Действие происходит в университете в послевоенные годы. Главные герои – это студент, сдающий экзамен по литературе, и профессор. Студент вытягивает билет с во про «Слово о полку Игореве», которое он даже не читал, а посмотрел»… Стоит отметить композицию, на которой построен рассказ. Он почти полностью состоит из диалогов между студентом и профессором, вследствие чего читается он очень легко и на одном дыхании. Также нельзя оставить без внимания мастерство автора в изображении героев. «Студент — рослый парняга с хорошим лицом. Глаза у парня правдивые и неглупые». Сразу представляется образ этого самого «парня». Перед нами раскрывается его душа, его черты, такие как честь, достоинство, которые в последнее время уходят на второй план. Рассказ разбавляется мастерским описанием улицы за окном. Создается некая атмосфера позднего вечера. К слову, рассказ очень актуален в наши дни. Я очень советую рассказ «Экзамен», написанный Шукшиным, к прочтению всем. К тому же он небольшой и читается очень легко.
ответ: Літературний багаж. Пригадайте визначення поняття «сонет».
Кого вважають автором перших сонетів про кохання?
Італію називають колискою європейського Відродження. Саме там було створено класичну модель ренесансної культури, на яку орієнтувалися у своєму розвитку інші європейські країни. Саме в Італії зародився рух учених-гуманістів, які заново відкрили античну культурну спадщину. Саме італійські художники, скульптори, письменники почали розробляти принципи зображення реальної людини й реального світу. Неоціненний внесок у цю справу зробив знаменитий поет, учений-гуманіст Франческо Петрарка.
Народився митець 20 липня 1304 р. в місті Ареццо в сім’ї вигнаного з Флоренції за приналежність до партії «білих» гвельфів нотаріуса Петракко (прізвище батька він згодом змінив на латинський манір). У 1312 р. родина переїхала до Авіньйона, де тоді розташовувався папський двір.
У 1316 р. за порадою батька Франческо почав вивчати юриспруденцію. Однак невдовзі з’ясувалося, що право цікавить його значно менше, ніж творчість давньоримських поетів і ораторів. У 1326 р. юнак перервав навчання. Він працював клерком у кількох авіньйонських конторах, а дозвілля присвячував переважно світському життю, дружньому спілкуванню й віршуванню.
У 1330 р. Петрарка прийняв духовний сан і вступив на службу до кардинала Джованні Колонна, що забезпечило йому пристойний прибуток і можливість подорожувати. Досхочу помандрувавши Францією, Фландрією, Німеччиною, Італією, Іспанією, від 1337 р. поет оселився в мальовничому містечку Воклюз. Жив він аскетично: їв один раз на день, спав не більше ніж шість годин, весь інший час віддавав науці й письменству. «Самотність без наук, - стверджував Петрарка, - вигнання, в’язниця, мука, але приєднай до неї науки - і отримаєш батьківщину, свободу, насолоду». Саме таким було його добровільне усамітнення - у благословенній гармонії з природою, зі світом, із власною душею.
Шукшин был очень разносторонним человеком. Он проявил себя как кинорежиссёр, актёр, сценарист и, конечно же, писатель. Герои Шукшина в его рассказах — это русские люди, которые в тоже время имеют своеобразный характер. Эта особенность во всем творчестве Василия Макаровича, как в его фильмах, так и в рассказах. Рассказ «Экзамен», к слову, не исключение. Рассказ написан Шукшиным Василием Макаровичем в 1962 году. Действие происходит в университете в послевоенные годы. Главные герои – это студент, сдающий экзамен по литературе, и профессор. Студент вытягивает билет с во про «Слово о полку Игореве», которое он даже не читал, а посмотрел»… Стоит отметить композицию, на которой построен рассказ. Он почти полностью состоит из диалогов между студентом и профессором, вследствие чего читается он очень легко и на одном дыхании. Также нельзя оставить без внимания мастерство автора в изображении героев. «Студент — рослый парняга с хорошим лицом. Глаза у парня правдивые и неглупые». Сразу представляется образ этого самого «парня». Перед нами раскрывается его душа, его черты, такие как честь, достоинство, которые в последнее время уходят на второй план. Рассказ разбавляется мастерским описанием улицы за окном. Создается некая атмосфера позднего вечера. К слову, рассказ очень актуален в наши дни. Я очень советую рассказ «Экзамен», написанный Шукшиным, к прочтению всем. К тому же он небольшой и читается очень легко.
ответ: Літературний багаж. Пригадайте визначення поняття «сонет».
Кого вважають автором перших сонетів про кохання?
Італію називають колискою європейського Відродження. Саме там було створено класичну модель ренесансної культури, на яку орієнтувалися у своєму розвитку інші європейські країни. Саме в Італії зародився рух учених-гуманістів, які заново відкрили античну культурну спадщину. Саме італійські художники, скульптори, письменники почали розробляти принципи зображення реальної людини й реального світу. Неоціненний внесок у цю справу зробив знаменитий поет, учений-гуманіст Франческо Петрарка.
Народився митець 20 липня 1304 р. в місті Ареццо в сім’ї вигнаного з Флоренції за приналежність до партії «білих» гвельфів нотаріуса Петракко (прізвище батька він згодом змінив на латинський манір). У 1312 р. родина переїхала до Авіньйона, де тоді розташовувався папський двір.
У 1316 р. за порадою батька Франческо почав вивчати юриспруденцію. Однак невдовзі з’ясувалося, що право цікавить його значно менше, ніж творчість давньоримських поетів і ораторів. У 1326 р. юнак перервав навчання. Він працював клерком у кількох авіньйонських конторах, а дозвілля присвячував переважно світському життю, дружньому спілкуванню й віршуванню.
У 1330 р. Петрарка прийняв духовний сан і вступив на службу до кардинала Джованні Колонна, що забезпечило йому пристойний прибуток і можливість подорожувати. Досхочу помандрувавши Францією, Фландрією, Німеччиною, Італією, Іспанією, від 1337 р. поет оселився в мальовничому містечку Воклюз. Жив він аскетично: їв один раз на день, спав не більше ніж шість годин, весь інший час віддавав науці й письменству. «Самотність без наук, - стверджував Петрарка, - вигнання, в’язниця, мука, але приєднай до неї науки - і отримаєш батьківщину, свободу, насолоду». Саме таким було його добровільне усамітнення - у благословенній гармонії з природою, зі світом, із власною душею.
Объяснение: