Написана п’єса І. Котляревським до 1819 року, точної дати її створення не залишилось.
Ставши директором полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за до абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання великих людей, та комедії, де об’єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як герої, гідні поваги й наслідування.
Джерелом для написання “Наталка Полтавка” – життя українського суспільства (дівчат раніше часто віддавали заміж силоміць), лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон…», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»).
Тепер ви знаєте історію створення “Наталка Полтавка” відомої пєси Котляревського.
Популярність п’єси “Наталка Полтавка”
П’єсі судилося тривале сценічне життя. Ще за часів Котляревського вона мала нечуваний театральний успіх у Полтаві, Харкові, Києві, Москві, Петербурзі, у багатьох інших містах Російської імперії, про що писала тодішня преса. Вона увійшла до репертуару більшості театрів, скрізь сприймалася «з гучним схваленням, а ім’я творця повторювалося з любов’ю не тільки в усій Україні, а й у багатьох містах Росії».
Першою роль Наталки виконувала артистка Полтавського театру Катерина Нальотова. Майстерною грою відзначалися актори М. Щепкін, корифеї українського театру: М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський. Образ Наталки відтворила неперевершена М. Заньковецька, пізніше М. Садовська-Барілотті, О. Петрусенко.
Произведения Н. А. Некрасова пришли в школу давно. Стихотворения, поэму «Мороз, Красный нос» мы находим книге «Живое слово», составленной А. Я. Острогорским в Петрограде в 1917 году, иллюстрированной замечательным художником Б. Кустодиевым. В эту книгу включена и репродукция картины В. Перова «Похороны».
Небольшие стихотворения Некрасова известны детям младшего возраста: они читают их дома, в начальной школе. В средних классах на уроках литературы изучаются «Железная дорога», «Размышления у парадного подъезда», отрывок из поэмы «Русские женщины».
Анализ «Размышлений у парадного подъезда» мы найдем в книге К. В. Мальцевой «Изучение произведений Некрасова в школе» и в других пособиях1. Менее всего уделялось внимание поэме Некрасова «Русские женщины». Анализируя это произведение, А. Г. Гукасова2 обращалась к его источникам, идейному смыслу, особенностям стиля. Автор отмечает, что Т. Г. Шевченко называл тему богатырской, а самих декабристов «невольниками святыми, понесшими свой крест в пустынную Сибирь во имя человеческой свободы» и «первозданными нашими апостолами.
Написана п’єса І. Котляревським до 1819 року, точної дати її створення не залишилось.
Ставши директором полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за до абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання великих людей, та комедії, де об’єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як герої, гідні поваги й наслідування.
Джерелом для написання “Наталка Полтавка” – життя українського суспільства (дівчат раніше часто віддавали заміж силоміць), лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон…», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»).
Тепер ви знаєте історію створення “Наталка Полтавка” відомої пєси Котляревського.
Популярність п’єси “Наталка Полтавка”
П’єсі судилося тривале сценічне життя. Ще за часів Котляревського вона мала нечуваний театральний успіх у Полтаві, Харкові, Києві, Москві, Петербурзі, у багатьох інших містах Російської імперії, про що писала тодішня преса. Вона увійшла до репертуару більшості театрів, скрізь сприймалася «з гучним схваленням, а ім’я творця повторювалося з любов’ю не тільки в усій Україні, а й у багатьох містах Росії».
Першою роль Наталки виконувала артистка Полтавського театру Катерина Нальотова. Майстерною грою відзначалися актори М. Щепкін, корифеї українського театру: М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський. Образ Наталки відтворила неперевершена М. Заньковецька, пізніше М. Садовська-Барілотті, О. Петрусенко.
Объяснение:
Произведения Н. А. Некрасова пришли в школу давно. Стихотворения, поэму «Мороз, Красный нос» мы находим книге «Живое слово», составленной А. Я. Острогорским в Петрограде в 1917 году, иллюстрированной замечательным художником Б. Кустодиевым. В эту книгу включена и репродукция картины В. Перова «Похороны».
Небольшие стихотворения Некрасова известны детям младшего возраста: они читают их дома, в начальной школе. В средних классах на уроках литературы изучаются «Железная дорога», «Размышления у парадного подъезда», отрывок из поэмы «Русские женщины».
Анализ «Размышлений у парадного подъезда» мы найдем в книге К. В. Мальцевой «Изучение произведений Некрасова в школе» и в других пособиях1. Менее всего уделялось внимание поэме Некрасова «Русские женщины». Анализируя это произведение, А. Г. Гукасова2 обращалась к его источникам, идейному смыслу, особенностям стиля. Автор отмечает, что Т. Г. Шевченко называл тему богатырской, а самих декабристов «невольниками святыми, понесшими свой крест в пустынную Сибирь во имя человеческой свободы» и «первозданными нашими апостолами.