Поема «Енеїда» І. Котляревського — перший твір нової української літератури, а сам автор увійшов в історію нашої культури як її засновник, що заклав фундамент літературної мови на народній основі. Письменник жив на межі двох століть — ХVІІІ і XIX. Саме тоді тривав розцінок барокового напряму в культурі й набував популярності бурлеск. А бурлескі твори пов’язані з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо ручною для бурлескного пародіювання виявилася «Енеїда» давньоримського Мир і Вергілія. Пародії на Вергілієву «Енеїду» вийшли у Франції, Італії, Німеччині, Росії. У шкільні роки І. Котляревський вивчав твори Вергілія, знав бурлескські пародії твору в європейській літературі, а тому писав свою творчість як переосмислення римського оригіналу до української дійсності, прагнув надати твору народно-національного колориту.
«Енеїда» Вергілія в урочистому й піднесеному тоні розповідає про доблесть Енея — предка роду Юліїв, прославляє політику Риму. В основі сюжету — ліпший античний міф: на десятий рік війни між троянцями та греками зруйнували Трою, а Еней із рештою троянців за велінням богів поплив до чужої землі, щоб там заснувати нове царство. Мандри Енея описав Вергілій.
« Енеїда» Вергілія — це давньоримська епопея, героїчний твір, класичний оригінал, що уславляє абсолютизм і доводить божественне походження римських імператорів. Поема Вергілія має дванадцять частин і написана гекммгіром. Це твір класицизму. За Вергілієм, все підвладне волі богів-вершитиме людина — це пасивна іграшка в руках богів.
І. Котляревський переробив епопею Вергілія на український лад. У поемі І. Котляревського діють паралельно дві сюжетні лінії: реальні мандри запорозьких козаків після скасування Січі та канва сюжету поеми Вергілія.
«Енеїда» І. Котляревського зображує побут України другої половини XVIII – XIX століття. Це сатирично-гумористичний твір, пародія на «Енеїду»Вергілія. За жанром — бурлескно-травестійна поема, в якій у жартівливому, стилі зображені життя та побут різних верств українського суспільства. Поема І. Котляревського утверджує велич українського народу, його волю прагнення і життєлюбство. Його герої — це люди здорові, життєрадісні, які діють в реальному житті. «Енеіда» І. Котляревського — це твір просвітитель- реалізму, написаний чотиристопним ямбом, має шість частин.
Отже, можна дійти висновку, що «Енеїда» І. Котляревського — це цілком оригінальний твір, сповнений національного колориту, суто народного гумору, яким уже понад двісті років зачитується український читач.
Мастерство изображения пейзажа в рассказе "БИРЮК".
В ПЕЙЗАЖЕ РАССКАЗА ОГРОМНОЕ ЗНАЧЕНИЕ ИМЕЕТ ГРОЗА.
Всамом начале именно из грозы в свете молнии вырастает перед автором "словно из земли" лесник.
Читатель так и ждёт, что произойти должно что-то необыкновенное, фантастическре. Лесник в такую грозу, ночью и прекрасно ориентируется и даже слышит, как рубят дерево в шуме дождя и ветра.
А теперь посмотрим на леС После дождя: "В отдалении толпились громады туч, изредка вспыхивали длинные молнии, но,.. уже виднелось кое-где тёмно-синее небо, звёздочки мерцали,.. очерки деревьев, обрызганных дождём и взволнованные ветром, начинали выступать из мрака"
Теперь мы видим, что ТРЕВОЖНОЕ СОСТОЯНИЕ В ПРИРОДЕ (гроза, дождь, буря) СВЯЗАНО С ТРЕВОЖНЫМ СОДЕРЖАНИЕМ ВСЕГО РАССКАЗА. Пейзаж у Тургенева "живёт" одной жизнью с героями, словно природа понимает людей.
Поема «Енеїда» І. Котляревського — перший твір нової української літератури, а сам автор увійшов в історію нашої культури як її засновник, що заклав фундамент літературної мови на народній основі. Письменник жив на межі двох століть — ХVІІІ і XIX. Саме тоді тривав розцінок барокового напряму в культурі й набував популярності бурлеск. А бурлескі твори пов’язані з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо ручною для бурлескного пародіювання виявилася «Енеїда» давньоримського Мир і Вергілія. Пародії на Вергілієву «Енеїду» вийшли у Франції, Італії, Німеччині, Росії. У шкільні роки І. Котляревський вивчав твори Вергілія, знав бурлескські пародії твору в європейській літературі, а тому писав свою творчість як переосмислення римського оригіналу до української дійсності, прагнув надати твору народно-національного колориту.
«Енеїда» Вергілія в урочистому й піднесеному тоні розповідає про доблесть Енея — предка роду Юліїв, прославляє політику Риму. В основі сюжету — ліпший античний міф: на десятий рік війни між троянцями та греками зруйнували Трою, а Еней із рештою троянців за велінням богів поплив до чужої землі, щоб там заснувати нове царство. Мандри Енея описав Вергілій.
« Енеїда» Вергілія — це давньоримська епопея, героїчний твір, класичний оригінал, що уславляє абсолютизм і доводить божественне походження римських імператорів. Поема Вергілія має дванадцять частин і написана гекммгіром. Це твір класицизму. За Вергілієм, все підвладне волі богів-вершитиме людина — це пасивна іграшка в руках богів.
І. Котляревський переробив епопею Вергілія на український лад. У поемі І. Котляревського діють паралельно дві сюжетні лінії: реальні мандри запорозьких козаків після скасування Січі та канва сюжету поеми Вергілія.
«Енеїда» І. Котляревського зображує побут України другої половини XVIII – XIX століття. Це сатирично-гумористичний твір, пародія на «Енеїду»Вергілія. За жанром — бурлескно-травестійна поема, в якій у жартівливому, стилі зображені життя та побут різних верств українського суспільства. Поема І. Котляревського утверджує велич українського народу, його волю прагнення і життєлюбство. Його герої — це люди здорові, життєрадісні, які діють в реальному житті. «Енеіда» І. Котляревського — це твір просвітитель- реалізму, написаний чотиристопним ямбом, має шість частин.
Отже, можна дійти висновку, що «Енеїда» І. Котляревського — це цілком оригінальний твір, сповнений національного колориту, суто народного гумору, яким уже понад двісті років зачитується український читач.
Мастерство изображения пейзажа в рассказе "БИРЮК".
В ПЕЙЗАЖЕ РАССКАЗА ОГРОМНОЕ ЗНАЧЕНИЕ ИМЕЕТ ГРОЗА.
Всамом начале именно из грозы в свете молнии вырастает перед автором "словно из земли" лесник.
Читатель так и ждёт, что произойти должно что-то необыкновенное, фантастическре. Лесник в такую грозу, ночью и прекрасно ориентируется и даже слышит, как рубят дерево в шуме дождя и ветра.
А теперь посмотрим на леС После дождя: "В отдалении толпились громады туч, изредка вспыхивали длинные молнии, но,.. уже виднелось кое-где тёмно-синее небо, звёздочки мерцали,.. очерки деревьев, обрызганных дождём и взволнованные ветром, начинали выступать из мрака"
Теперь мы видим, что ТРЕВОЖНОЕ СОСТОЯНИЕ В ПРИРОДЕ (гроза, дождь, буря) СВЯЗАНО С ТРЕВОЖНЫМ СОДЕРЖАНИЕМ ВСЕГО РАССКАЗА. Пейзаж у Тургенева "живёт" одной жизнью с героями, словно природа понимает людей.