Построение литературного произведения играет важную роль, и Гончаров использовал композицию как художественный прием. Роман состоит из четырех частей; в первой автор описывает день Обломова в деталях, не опуская ни одной мелочи, так что у читателя складывается полная и подробная картина целой жизни главного героя, потому что все дни в жизни Обломова примерно одинаковы. Образ самого Обломова тщательно вырисовывается, и когда перед читателем открываются и становятся ясными образ жизни, особенности внутреннего мира героя, автор вводит в ткань произведения “Сон Обломова”, в котором показывает причины появления такого мировоззрения у Обломова, социальную обусловленность его психологии. Засыпая, Обломов спрашивает себя: “Почему я такой? ” — и во сне получает ответ на свой вопрос. “Сон Обломова” — это экспозиция романа, находящаяся не в начале, а внутри произведения; используя такой художественный прием, показывая сначала характер героя, а затем истоки и условия его формирования, Гончаров показал основы и глубины души, сознания, психологии главного героя. Для раскрытия характеров героев автор использует также прием антитезы, положенный в основу построения системы образов. Главная антитеза — пассивный, безвольный, мечтательный Обломов и активный, энергичный Штольц. Они противопоставлены друг другу во всем, до деталей: во внешности, в воспитании, отношении к образованию, образе жизни
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.