Главные герои в стихотворении Некрасова "Крестьянские дети" охотник (рассказчик) и дети простых крестьян. В первой части охотник встречает детей, которые не скрывают своего любопытства и непринужденно описывают свои впечатления о незнакомом человеке. Некрасов сравнивает детей с цветами, цитата из стихотворения.
Дети, не видевшие в своей жизни ничего, кроме тяжелого труда, с удивлением смотрят на диковинное ружье, сапоги, бороду охотника, им все интересно и только самый маленький испуганно шепчет "Прибьет". По характеру разговора детей можно сделать вывод, что дети выросли в любви и ласке, раз они не боятся чужака, но жизнь уже научила их, что мир не так хорош и есть люди, которых нужно опасаться. Крестьянские дети тоже люди подневольные, что скажет барин, то и надо делать.
Несмотря на тяжесть жизни, дети умеют играть, цитата из стихотворения .
В свободные минуты их жизнь наполнена играми, забавами, дружеским общением. Они родителям, а родители дают детям время побыть детьми.
Некрасов дает читателю представление о жизни крестьянских детей, описывая их повседневные дела, описание грибной охоты подчеркивает неиспорченность детей, которые лишнего не возьмут, но с удовольствием рассматривают найденный гриб.
Контраст в жизни детей наполняет душу автора болью за детей, из которых могли бы вырасти достойные люди своей страны, но их жизнь ложилась иначе
“Наталка Полтавка” цитатна характеристика Наталки «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду». «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я». Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати». «…Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж». Виборний про Наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити». Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду». Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива… / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».
Главные герои в стихотворении Некрасова "Крестьянские дети" охотник (рассказчик) и дети простых крестьян. В первой части охотник встречает детей, которые не скрывают своего любопытства и непринужденно описывают свои впечатления о незнакомом человеке. Некрасов сравнивает детей с цветами, цитата из стихотворения.
Дети, не видевшие в своей жизни ничего, кроме тяжелого труда, с удивлением смотрят на диковинное ружье, сапоги, бороду охотника, им все интересно и только самый маленький испуганно шепчет "Прибьет". По характеру разговора детей можно сделать вывод, что дети выросли в любви и ласке, раз они не боятся чужака, но жизнь уже научила их, что мир не так хорош и есть люди, которых нужно опасаться. Крестьянские дети тоже люди подневольные, что скажет барин, то и надо делать.
Несмотря на тяжесть жизни, дети умеют играть, цитата из стихотворения .
В свободные минуты их жизнь наполнена играми, забавами, дружеским общением. Они родителям, а родители дают детям время побыть детьми.
Некрасов дает читателю представление о жизни крестьянских детей, описывая их повседневные дела, описание грибной охоты подчеркивает неиспорченность детей, которые лишнего не возьмут, но с удовольствием рассматривают найденный гриб.
Контраст в жизни детей наполняет душу автора болью за детей, из которых могли бы вырасти достойные люди своей страны, но их жизнь ложилась иначе
“Наталка Полтавка” цитатна характеристика Наталки «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду» Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години». «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду». «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я». Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити». «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим їх ділити — єсть щаслива доля».__ _ Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати». «…Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». Терпилиха про дочку: «…вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж». Виборний про Наталку: «…всі матері приміром ставлять її своїм дочкам». «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік жити, як нелюба миловати, як осоружного любити». Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує». «…Я сама не хочу за пана возного: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду». Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива… / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто б’ються».