Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна?
(за повістю М. В. Гоголя "Шинель")
Так протікало мирне життя людини,
що з чотирмастами платні вміла
бути задоволеною своєю долею.
М. В. Гоголь
"Шинель" — остання з "петербурзьких повістей" Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, "Шинель" продовжує тему "маленької людини", що звучить у "Портреті", "Невському проспекті", "Записках божевільного". Причому якщо Пушкін у "Станційному доглядачі" розповів про долю Виріна з позиції пана, нехай доброго і співчутливого, то Гоголь у своїх повістях розповідає про людей Петербурга, наблизившись до них упритул, як побратим з нещастя.
Герой "Шинелі" Акакій Акакійович Башмачкін — скромний чиновник в одному зі столичних департаментів, "чиновник не можна сказати щоб дуже примітний, низенький на зріст, трохи рябуватий, трохи рудуватий, трохи навіть на вид підсліпуватий, з невеликою лисиною на чолі, зі зморшками по обидва боки щік і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним..." Башмачкін — особистість надзвичайно покірлива і незначна. Гоголь починає повість іронічним описом "зумовленості" усього життя свого героя. Незавидна доля випала йому, ще коли вибирали йому ім'я. Календар усякий раз відкривався на чомусь важкому для вимови (Трифілій, Варахасій і так далі). Зрештою вирішили назвати хлопчика Акакієм на честь батька. "Акакій" у перекладі з грецького — "незлобивий".
Таким чином, Башмачкін — двічі незлобивий, найсумирніший. Він служить на маленькій посаді, тому що йому, через його недоумкуватість, можна довіряти лише переписування паперів. Зате вже переписує Башмачкін ревно, любовно і не робить помилок, навіть коли з нього знущаються молоді і жваві колеги. Він тільки зрідка вимовляє: "Дайте мені спокій, навіщо ви мене кривдите?" І це тихе благання іноді здатне присоромити людей, нагадати їм, що Башмачкін — бідний, убогий, але все одно представник людства.
Характеристика головних героїв "Чарлі і шоколадна фабрика", Роальд Дал:
Характеристика Август Глуп: жадний і ненажерливий хлопчик; батьки заохочують хлопця;
«Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопала, правда?».
Характеристика Верука Солт: розбалувана дівчинка із сім’ї власників фабрики по переробці горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались; багаті батьки готові задовольните всі забаганки;
Батько сказав, що доня мусить мати «Золотий квиток», купували їх тисячами, сотнями тисяч, його робітниці здирали обгортки з батончиків.
«Вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами і страшно лементувала».
Характеристика Віолетта Борігард: дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд — жує одну жуйку протягом трьох місяців; батьки схвалюють все, що робить їхня дочка;
Мама постійно казала, що панночкам так не личить. «Подобається чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до пальця того, хто заходив в ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалась моя стара жуйка».
Характеристика Майк Тіві: хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор, любитель гангстерських бойовиків; батьки не займаються сином;
«Сидів перед величезним телевізором і не зводив очей з екрана, дивився фільм, у якому зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу»;
«Був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами». «Бандитські серіали найкращі. Вони такі класні ці бандюги».
Характеристика Чарлі Бакет: бідний хлопчик, якому раз на рік — на його день народження — дарували єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик; розумний, вихований, слухняний, добрий; улюбленець родини;
Сім’я (мама) радила Чарлі, як себе поводити, коли під обгорткою не буде «Золотого квитка». Чарлі готували до розчарувань.
Сім’я голодувала, бо батька звільнили з фабрики.
«Отака добра дитина. Він вартий кращого», – сказав дідусь Джордж.
Заощаджував сили, щоб йти до школи, а не бігти.
Знайшов долар – це означало їжу.
Характеристика Віллі Вонка: власник шоколадної фабрики, талановитий кондитер і справжній чарівник. Містер Вонка – не просто власник шоколадної фабрики, він добрий чарівник, який своїми вчинками намагається пояснити дітям, що зло завжди має бути покараним, а добро і милосердя має отримати заслужену нагороду.
«… І що то був за дивовижний чоловік! На голові він мав чорний циліндр. Одягнений був у фрак з розкішного темно-фіолетового оксамиту. Штани мав темно-зелені. Рукавички - перламутрово-сірі. А в руці тримав елегантну тростину з золотою бамбулькою. З його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка. А очі - очі він мав невимовно ясні. Здавалося, що вони весь час іскряться й мерехтять. Власне кажучи, все його лице освітлював радісний усміх. Ох, а яким він здавався розумним! Яким кмітливим, проникливим і енергійним!»
Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна?
(за повістю М. В. Гоголя "Шинель")
Так протікало мирне життя людини,
що з чотирмастами платні вміла
бути задоволеною своєю долею.
М. В. Гоголь
"Шинель" — остання з "петербурзьких повістей" Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, "Шинель" продовжує тему "маленької людини", що звучить у "Портреті", "Невському проспекті", "Записках божевільного". Причому якщо Пушкін у "Станційному доглядачі" розповів про долю Виріна з позиції пана, нехай доброго і співчутливого, то Гоголь у своїх повістях розповідає про людей Петербурга, наблизившись до них упритул, як побратим з нещастя.
Герой "Шинелі" Акакій Акакійович Башмачкін — скромний чиновник в одному зі столичних департаментів, "чиновник не можна сказати щоб дуже примітний, низенький на зріст, трохи рябуватий, трохи рудуватий, трохи навіть на вид підсліпуватий, з невеликою лисиною на чолі, зі зморшками по обидва боки щік і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним..." Башмачкін — особистість надзвичайно покірлива і незначна. Гоголь починає повість іронічним описом "зумовленості" усього життя свого героя. Незавидна доля випала йому, ще коли вибирали йому ім'я. Календар усякий раз відкривався на чомусь важкому для вимови (Трифілій, Варахасій і так далі). Зрештою вирішили назвати хлопчика Акакієм на честь батька. "Акакій" у перекладі з грецького — "незлобивий".
Таким чином, Башмачкін — двічі незлобивий, найсумирніший. Він служить на маленькій посаді, тому що йому, через його недоумкуватість, можна довіряти лише переписування паперів. Зате вже переписує Башмачкін ревно, любовно і не робить помилок, навіть коли з нього знущаються молоді і жваві колеги. Він тільки зрідка вимовляє: "Дайте мені спокій, навіщо ви мене кривдите?" І це тихе благання іноді здатне присоромити людей, нагадати їм, що Башмачкін — бідний, убогий, але все одно представник людства.
ответ
Характеристика головних героїв "Чарлі і шоколадна фабрика", Роальд Дал:
Характеристика Август Глуп: жадний і ненажерливий хлопчик; батьки заохочують хлопця;
«Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопала, правда?».
Характеристика Верука Солт: розбалувана дівчинка із сім’ї власників фабрики по переробці горіхів, звикла, щоб всі її примхи негайно виконувались; багаті батьки готові задовольните всі забаганки;
Батько сказав, що доня мусить мати «Золотий квиток», купували їх тисячами, сотнями тисяч, його робітниці здирали обгортки з батончиків.
«Вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами і страшно лементувала».
Характеристика Віолетта Борігард: дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд — жує одну жуйку протягом трьох місяців; батьки схвалюють все, що робить їхня дочка;
Мама постійно казала, що панночкам так не личить. «Подобається чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді до пальця того, хто заходив в ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалась моя стара жуйка».
Характеристика Майк Тіві: хлопчик, що зранку до ночі дивиться телевізор, любитель гангстерських бойовиків; батьки не займаються сином;
«Сидів перед величезним телевізором і не зводив очей з екрана, дивився фільм, у якому зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу»;
«Був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами». «Бандитські серіали найкращі. Вони такі класні ці бандюги».
Характеристика Чарлі Бакет: бідний хлопчик, якому раз на рік — на його день народження — дарували єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик; розумний, вихований, слухняний, добрий; улюбленець родини;
Сім’я (мама) радила Чарлі, як себе поводити, коли під обгорткою не буде «Золотого квитка». Чарлі готували до розчарувань.
Сім’я голодувала, бо батька звільнили з фабрики.
«Отака добра дитина. Він вартий кращого», – сказав дідусь Джордж.
Заощаджував сили, щоб йти до школи, а не бігти.
Знайшов долар – це означало їжу.
Характеристика Віллі Вонка: власник шоколадної фабрики, талановитий кондитер і справжній чарівник. Містер Вонка – не просто власник шоколадної фабрики, він добрий чарівник, який своїми вчинками намагається пояснити дітям, що зло завжди має бути покараним, а добро і милосердя має отримати заслужену нагороду.
«… І що то був за дивовижний чоловік! На голові він мав чорний циліндр. Одягнений був у фрак з розкішного темно-фіолетового оксамиту. Штани мав темно-зелені. Рукавички - перламутрово-сірі. А в руці тримав елегантну тростину з золотою бамбулькою. З його підборіддя стирчала акуратна чорна цапина борідка. А очі - очі він мав невимовно ясні. Здавалося, що вони весь час іскряться й мерехтять. Власне кажучи, все його лице освітлював радісний усміх. Ох, а яким він здавався розумним! Яким кмітливим, проникливим і енергійним!»