Философские и нравственные вопросы, касающиеся все сферы жизни крестьянства, получившего долгожданную свободу, становятся автором на первое место. Смысл произведения выражается в том, что у крестьянства растёт степень самосознания. Тема свободы, счастливого будущего, преодоление рабства в самом себе, это главная идея поэмы, ее основная мысль.
Главное, чему учит поэма – это ее правдивые жизненные уроки. Необходимо сплочение объединение трудового народа для достижения всеобщего равноправия и независимости. Лишь совместные усилия, и общий сознательный труд во имя родины, могут привести к усилению и процветанию. Счастье состоит в том, чтобы жить для народа, из анализа произведения можно сделать вывод, что главным счастливым в поэме является Гриша Добросклонов, идейный борец и патриот своей страны.
«Ревізор» - це широка картина чиновницько-бюрократичного правління кріпосницької Росії 30-х років
У комедії висміяна й побутова сторона життя мешканців міста: затхлість і вульгарність, незначність інтересів, лицемірство й неправда, чванство, повна відсутність людського достоїнства, марновірство й плітки
«Ревізор» - справді народна комедія. Її на родность полягає насамперед у її ідейному змісті. Комедія пронизана найглибшою ненавистю письменника до бюрократично-чиновницької системи, що панувала в Росії його часу, до більших і Малим «держиморд». Гоголь показує чиновництво як антинародну владу
Образи комедії типові, поводження кожного героя життєво мотивовано, їхні слова й учинки розкривають їхні характери. І хоча Гоголь намалював в «Ревізорі» мир провінційних чиновників, глибина проникнення письменника в дійсність була настільки разючої, що глядачі й читачі комедії відразу ж побачили в ній зображення всієї Росії - її крепостнически-бюрократического будуючи
Тому-Те постановка «Ревізора» і викликала целую буру збурювання й обурення з боку чиновницьких кіл, кріпосників і реакційної печатки. Прогресивна громадськість високо оцінила комедію Гоголя.
Философские и нравственные вопросы, касающиеся все сферы жизни крестьянства, получившего долгожданную свободу, становятся автором на первое место. Смысл произведения выражается в том, что у крестьянства растёт степень самосознания. Тема свободы, счастливого будущего, преодоление рабства в самом себе, это главная идея поэмы, ее основная мысль.
Главное, чему учит поэма – это ее правдивые жизненные уроки. Необходимо сплочение объединение трудового народа для достижения всеобщего равноправия и независимости. Лишь совместные усилия, и общий сознательный труд во имя родины, могут привести к усилению и процветанию. Счастье состоит в том, чтобы жить для народа, из анализа произведения можно сделать вывод, что главным счастливым в поэме является Гриша Добросклонов, идейный борец и патриот своей страны.
В этой поэме по-моему мнению ни кто не счастлив
«Ревізор» - це широка картина чиновницько-бюрократичного правління кріпосницької Росії 30-х років
У комедії висміяна й побутова сторона життя мешканців міста: затхлість і вульгарність, незначність інтересів, лицемірство й неправда, чванство, повна відсутність людського достоїнства, марновірство й плітки
«Ревізор» - справді народна комедія. Її на родность полягає насамперед у її ідейному змісті. Комедія пронизана найглибшою ненавистю письменника до бюрократично-чиновницької системи, що панувала в Росії його часу, до більших і Малим «держиморд». Гоголь показує чиновництво як антинародну владу
Образи комедії типові, поводження кожного героя життєво мотивовано, їхні слова й учинки розкривають їхні характери. І хоча Гоголь намалював в «Ревізорі» мир провінційних чиновників, глибина проникнення письменника в дійсність була настільки разючої, що глядачі й читачі комедії відразу ж побачили в ній зображення всієї Росії - її крепостнически-бюрократического будуючи
Тому-Те постановка «Ревізора» і викликала целую буру збурювання й обурення з боку чиновницьких кіл, кріпосників і реакційної печатки. Прогресивна громадськість високо оцінила комедію Гоголя.