Образи, які звуться “вічними” у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. “Вічні образи” – велике надбання людської культури, класичної літератури.
Образ Прометея, створений в трагедії давньогрецького драматурга Есхіла “Прометей закутий”, також є “вічним” для світової художньої культури. Він – втілення героїчної самопожертви заради інших, героїчного, безкорисливого служіння людям. Також образ Прометея є втіленням залізної волі, міцного духу, нескореності. Титан Прометей таким чином став символом одвічних прагнень та ідеалів людства. Він – сильний герой, який робить свідомий вибір – бути альтруїстом, допомагати іншим, та йде своїм шляхом до кінця.
На примере судьбы Мастера Булгаков в своем романе помещает важнейшие для него мысли, суждения и размышления о месте художника, творческой личности в обществе, в мире, о его взаимоотношениях с властью и своей совестью. Булгаков приходит к выводу о том, что художник не должен лгать ни себе, ни другим людям. Художник, который лжет, не в ладу со своей совестью, теряет всякое право на творчество. В связи с этим фигура Мастера в романе неоднозначна: он остается внутренне верен себе, но в то же время у него нет сил творить на земле, лживо соглашаясь или настойчиво сопротивляясь существующей общественной морали, его творчество лишено компромиссов, поэтому он “не заслужил света, но заслужил покой”. И именно Воланд и его свита восстанавливают справедливость по отношению к Мастеру, делая его рукописи “негорящими”, что означает, по мысли самого Булгакова, что только истинное творчество бессмертно! Маргарита яв-ся у Булгакова воплощением великих и бессмертных человеческих чув-в: беззаветной и самоотверженной любви, милосердия и верности. Она, блудница, прощена, потому что чувственна страсть не была главной в отношениях ее и Мастера.
Образи, які звуться “вічними” у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. “Вічні образи” – велике надбання людської культури, класичної літератури.
Образ Прометея, створений в трагедії давньогрецького драматурга Есхіла “Прометей закутий”, також є “вічним” для світової художньої культури. Він – втілення героїчної самопожертви заради інших, героїчного, безкорисливого служіння людям. Також образ Прометея є втіленням залізної волі, міцного духу, нескореності. Титан Прометей таким чином став символом одвічних прагнень та ідеалів людства. Він – сильний герой, який робить свідомий вибір – бути альтруїстом, допомагати іншим, та йде своїм шляхом до кінця.
Вот что я нашла ) удачи ❤️