В произведении В. Астафьева "Конь с розовой гривой" найти цитаты, подходящие для пересказа эпизода про 1) искушение; 2)преступление; 3) муки совести; 4) наказание; 5)прощение главного героя.
Олександр Олесь цікаві факти Олександр Олесь, справжнє ім’я якого Олександр Кандиба народився 5 грудня 1878 року на Сумщині в селянсько-чумацькій сім’ї. З малечку він був дуже здібним і людяним хлопчиком. В 4 роки вже навчився читати, відбулося його перше знайомство з творами Т. Шевченка. Коли йому було 11 років його батько втопився в ставку і він залишися з мамою і двома сестрами. В 1893 році він вступає до хліборобської школи, але жаги до знань не мав. Вчився аби закінчити. Саме в цій школі відбувся його творчий дебют – у рукописних журналах з’являються його перші вірші «Комета» та «Первоцвіт». Після школи стає слухачем вільних та безкоштовних курсів Харківського ветеринарного інституту і паралельно працює на скотобійні «Дарниця». Високу оцінку за свої твори він отримав від першої у царській Росії жінки-професора Олександри Єфименко, що спонукало його творити далі. Визначною подією у його житті стала поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Котляревському у 1903 році. Саме там він знайомиться та заводить хороші товариські відносини з Л. Українкою, Б. Грінченком, М. Коцюбинським. Знайомство з велетнями українського слова спонукало його перейти на написання творів тільки українською. В тому ж році він знайомиться зі своєю дружиною Вірою Свадковською, яка подарувала йому сина Олега Ольжича та вперше підписує твори Олесь. В 1905 році в альманасі «Багаття» вперше публікуються його твори. Заводить міцну дружбу з О.Кобилянською та В. Гнатюком, знайомиться з І. Франком та П. Тичиною. Останній вважав Олеся своїм вчителем і наставником і навіть свою першу збірку посвятив Олександру Олесю. Після Жовтневої революції 1917 року змушений емігрувати, залишивши дружину і сина в Україні. Там він пише свої найкращі твори «Минуле України в піснях» та «Земля обітована». Віра Свадковська, залишився в Україні, ледве зводить кінці з кінцями, викладаючи в університеті. Син Олег в свої 22 роки стає наймолодшим доктором археології, але не зміг розділити радість з батьком, який проживав у Чехії. Коли розпочалась Друга світова війна, син Олександра Олеся стає учасником руху Опору. В 1944 році нацисти його схоплюють і закатовують у концтаборі Заксенгаузен. Перебуваючи в еміграції до кінця свого життя, поет вивчає чеську, французьку та німецьку мови. Листуючись з дружиною, він переконує її вивчати українську мову, висилає з-за кордону словники та збірники, написані українською. Між ними збереглися теплі відносини, хоча називали один одного вони лише на «Ви». Помер Олесь в Празі в 1944 році.
Черепахи живут очень долго, хотя многое сокращает им жизнь. Может быть, они не замечают течения времени? Может быть, их защищают панцири, по которым время скользит, не оставляя следов? Или они никуда не спешат? Все вокруг спешат жить, и только черепаха жить не торопится.Но и она торопится, еще как торопится! Средняя улитка развивает скорость до сорока пяти километров в год, а средняя черепаха – до сорока пяти километров в месяц. И когда черепаха на полном скаку проносится мимо улитки, улитка шарахается (правда, совсем незаметно): «Ох, лихачи, лихачи! И чего они носятся сломя голову?»Улитке ее голова дороже, но она-то, улитка, как раз недолго живет. Всей ее жизни на какие-нибудь сто километров. А черепаха носится по свету, как сумасшедшая, и при этом живет двести лет.Есть на свете Галапагосские острова, Черепаховы острова (так их называют в переводе с галапагосского), и на этих островах когда-то водились исполинские черепахи. Это было царство галапагосов, королевство галапагосов, мечта всех на свете галапагосов, а иначе – черепах. Но зачем говорить иначе, если каждая черепаха, простая, незаметная черепаха становится исполинским галапагосом, лишь только попадает на Черепаховы острова? Об этом знают все черепахи на свете, верят в это и потому так спешат. И они плывут, и ползут, и спешат как только могут на Галапагосские острова, где когда-то водились исполинские черепахи.Когда-то водились, а теперь их всех уничтожили…Вот почему так долго живут черепахи: они помнят, что есть на свете Черепаховы острова, и они идут к ним, плывут и ползут, - в царство, которого больше нет, и королевство, которого больше нет… А чтобы дойти до того, чего нет, нужно жить очень и очень долго
