в с вопросами. 1) Произошло то, чего хотели люди, - Юшка осерчал и ушёл из жизни. Признали они его «своим», «похожим»? Раскаялись? 2)Изменилась ли жизнь людей после смерти героя? 3) Что такое доброта? (дайте развернутый ответ, опираясь на текст рассказа)
Життя людини неможливо уявити без гумору. Гумор виконує надзвичайно важливу функцію. Кожна людина потребує того, щоб іноді емоційно відпочити, поглянути на життя не так серйозно як зазвичай, але по-іншому, менш серйозно. Саме в таких ситуаціях людині допомагає гумор і все те, що з ним пов’язано.
У той же час гумор є універсальним засобом, який виявляється актуальним і застосовним у у великій кількості ситуацій – про що б не йшла конкретно мова.
Говорячи про українців та особливості гумору саме для нашого народу, хотілося б виділити
деякі моменти. На жаль, історія українського народу була надзвичайно непростою, складною і заплутаною. По-перше, Україна довгий час не могла стати незалежною і суверенною державою, народ боровся з важкими обставинами, але все ж зміг побороти їх порівняно недавно за історичними мірками.
По-друге, навіть коли незалежність і суверенність народом була отримана, проблеми країни зовсім не закінчилися. І сьогодні ми можемо бачити, які існують серйозні неприємності у української держави. Звичайно, з цими проблемами треба боротися всерйоз, не можна ставитися до них недбало або з гумором. Тим не менш, в деяких ситуаціях,
гумор може до знизити напругу тієї чи іншої ситуації, зробити сприйняття того чи іншого положення – будь воно просто поганим або просто жахливим – дещо іншим, більш приємним.
Гумор дуже сильно допомагає по життю. Він дозволяє відволіктися від проблем, подивитися на життя під новим кутом зору і побачити в ньому щось хороше тоді, коли це зробити дуже складно.
В первую очередь, это, конечно, возвращение с войны. Война окончена, впереди мирная жизнь, и демобилизованный гвардии капитан Алексей Алексеевич Иванов едет домой, к жене и двоим детям. Со времени их расставания четыре года, которые были трудными для обоих. Муж воевал, жена, Любовь Васильевна, из последних сил старалась прокормить детей - Петю и Настю. Неудивительно, что оба супруга за эти годы изменились. Дети выросли; младшая дочь не узнает отца. Повзрослевший, уже двенадцатилетний, Петя распоряжается хозяйством, и отец даже немного робеет перед сыном. Алексей чувствует себя неуютно, ему сложно радоваться своему возвращению. Он чувствует какую-то преграду между собой и своей семьёй. И Алексей "выпускает пар" в ссоре с женой из-за подозрения ее в измене.
Герой близок к тому, чтобы бросить семью и уехать к девушке Маше, с которой познакомился в дороге. Семья была на грани разрыва. Настоящее возвращение героя в семью происходит, когда герой спрыгивает с поезда на переезде рядом со своим домом и бежит по дорожке навстречу своим детям.
Очевидно, что мужу и жене еще предстоит пройти долгий путь, чтобы возвратить доверие друг к другу.