В. Согласны ли вы с высказыванием итальянского поэта Франческо Петрарки «В книгах заключено особое очарование; книги вызывают в нас наслаждение: они разговаривают с нами, дают нам добрый совет, они становятся живыми друзьями для нас»? Почему? Обоснуйте свою точку зрения, приведя в качестве примера 1–2 произведения художественной литературы
Прибывшие на Марс космонавты, к своему удивлению, встречают на этой пустынной планете многочисленное и странное население. Монстры, один другого страшнее и несообразнее: многоголовые, многоногие, злющие и бес все вооруженные нестреляющим оружием; почему-то здесь есть и красотки. Откуда этот сброд? Оказывается, из фантастики. На Марсе материализуются бредовые измышления безответственных фантастов. Но теперь, раскрыв тайну человеческого воображения, обиженные марсиане садятся за пишущие машинки, и вот уже по Нью-Йорку шагает уродливый великан — отныне марсианский бред материализуется на Земле.
Рассказ этот пародийный — он высмеивает бытовавшую на Западе авантюрную фантастику, “космическую оперу”. Но сейчас я хотел бы обратить внимание на другое: рассказ этот не только пародиен, но и символичен.
Да, действительно, нашу Землю окружает некий невероятный мир, который называется космосом, невообразимо обширный, необыкновенно пустой, с миллиардами километров “ничего”, пронизанного только лучами, простреливаемого метеоритной пылью. Быть может, — ручаться нельзя — сотни и тысячи лет люди будут рыскать в этой пустоте между мерзлыми глыбами и раскаленными сгустками газа, прежде чем найдут какое-то подобие жизни, не говоря уже о разуме. Но и сейчас, помимо этого подлинного космоса, мерзло-пустого, создан в читательских головах еще один космос, воображаемый, где носятся взад и вперед ракетные корабли, пороховые, водородные, атомные, мезонные, анамезонные, фотонные, внепространственные, ноль—пространственные, — необозримый мир, густо населенный героями, космос литературный, придуманный писателями в соответствии с их симпатиями, личными, классовыми, историческими, национальными, профессиональными. И население получилось до того пестрое, что разобраться в нем нелегко — нужно сопоставлять вкусы и взгляды писателей разных стран и разных времен. Нельзя, свалив два десятка рассказов в одну кучу, сказать: вот литературные герои космоса. Нужны еще примечания — что за герои, откуда, требуется этакий адрес-календарь — “кто есть кто” в литературном космосе, что за герой, кто послал его, куда и с какой целью.
Образ Одіссея відповідає ідеалу давніх греків, він герой Троянської війни, хоча має не тільки позитивні риси. Одіссей характеристика Одіссей — син Лаерта, цар Ітаки. Має дружину Пенелопу та сина Телемаха. Одіссей – справді епічний герой і водночас є «всебічно розвиненою особистістю»: хоробрий воїн і розумний воєначальник, досвідчений розвідник, перший в кулачному бою і бігу атлет, відважний мореплавець, майстерний тесляр, мисливець, торговець, дбайливий господар, оповідач. Він люблячий син, чоловік і батько, але він же і коханець підступно-прекрасних німф Кирки і Каліпсо. Образ Одіссея витканий з протиріч, гіпербол і гротеску. У ньому на перший план виділена плинність людської природи, її здатність до метаморфоз у вічному пошуку все нових сторін буття. Одіссею протегує мудра і войовнича Афіна, а сам він часом нагадує морського бога Протея своєю здатністю легко змінювати свій вигляд. Протягом десяти років повернення додому він постає мореплавцем, розбійником, шаманом, що викликає душі мертвих (сцени в Аїді), жертвою аварії корабля, бідним старим і т. д. Зовнішність та фізичний стан Одіссея: Виглядає як звичайна людина, фізично сильний, витривалий)
Риси характеру Одіссея Гомер стосовно свого героя найчастіше використовує епітет хитромудрий, що влучно характеризує Одіссея. Він розумний, кмітливий і… хитрий. Ці риси виявилися і в епізоді з троянським конем, і під час перебування у циклопа, у Цирцеї (Кіркеї). Завдяки своєму розуму герой рятує себе і своїх друзів — виявляє відповідальність за їхню долю. Одіссей рішучий, запальний, але може правильно оцінити обстановку й стримати себе. Він здатний визнавати свої помилки. Одіссей — люблячий чоловік та батько. Але він — не ідеальна людина. Часто герой буває марнославним, підступним до ворогів, глузливим, нерозсудливим та не завжди прислухається до порад своїх супутників.) Одіссей користується заслуженою повагою завдяки патріотизму, сміливості та розуму. Він — ватажок, і супутники покладають великі надії щодо перемоги та порятунку саме на нього.)