І варіант 1. Для романтизму характерні такі ознаки:
а) суворі правила;
б) підвищена емоційність;
в) складна метафоричність;
г) незвичайні герої діють у незвичайних обставинах.
2. Представником романтизму НЕ є:
а) Г. Гейне; в) Ф. Шиллер;
б) Дж. Байрон; г) А. Міцкевич.
3. Фольклорний мотив кохання як страшної сили розкрито у творі:
а) Дж. Байрона «Мій дух як ніч...»;
б) Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах...»;
в) Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною...»;
г) Г. Гейне «На півночі кедр одинокий...» .
4. Про почуття самотності, прагнення дружби, кохання йдеться у творі:
а) Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною...»;
б) Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах...»;
в) Г. Гейне «На півночі кедр одинокий...»;
г) Дж. Байрона «Мій дух як ніч...».
5. Основною думкою у творі Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах…» є:
а) оспівування краси кохання;
б) осуд жорстокості, кровопролитних війн;
в) уславлення свободи, засудження лукавства;
г) заклик до повстання, до збройного опору.
6. Байрон зображує Мазепу в молодості як людину:
а) розважливу, помірковану; в) патріотичну, героїчну;
б) захоплену, дещо безрозсудну; г) мрійливу, спокійну.
ІІ варіант
1. Романтизм зародився на межі:
а) ХVІ-ХVІІ ст.; в) ХVІІІ-ХІХ ст.;
б) ХVІІ-ХVШ ст.; г) ХІХ-ХХ ст.
2. Романтизму властиві ознаки:
а) мінливість, поліфонічність, тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності;
б) культ природи і почуття, підвищена емоційність сприйняття навколишнього світу;
в) типізація героїв та обставин як основний засіб художнього відтворення дійсності;
г) неприйняття буденності, творення на противагу їй незвичайної художньої дійсності.
3. Назва поетичної збірки Г. Гейне:
а) «Книга життя»; в) «Книга пісень»;
б) «Книга віршів»; г) «Книга спогадів».
4. Ідею мистецтва, що просвітлює душу, розкрито в поезії:
а) Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною...»;
б) Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах.»;
в) Г. Гейне «На півночі кедр одинокий.»;
г) Дж. Байрона «Мій дух як ніч...».
5. Народна легенда про красуню Лорелей стала основою балади:
а) Дж. Байрона «Мій дух як ніч.»;
б) Г. Гейне «На півночі кедр одинокий.»;
в) Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною.»;
г) Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах.».
6. Байрон зображує головного героя в поемі «Мазепа» як:
а) історичну постать;
б) романтичного героя;
в) героя фольклорних творів;
г) образ, що втілює ідеї Просвітництва.
Установіть відповідність між цитатами та автором і назвою твору.
Цитата
Автор, назва твору
1. «Мій дух як ніч...»
а) Моя ж душа, мов птах прип’ятий, Що прагне скель і висоти, Страждає в Англії пихатій.
2. «Не знаю, що стало зо мною...»
б) ...Ніколи не плакали ми;
Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі.
3. «Коли розлучаються двоє...»
в) Я ще вчуваю арфи глас,.. Як ще надія в серці спить, Її розбудить віщий спів.
4. «Хотів би жити знов у горах...»
г) І бачить він сон про пальму, Що десь у південній землі ...
д) Привільний Рейн затих; Вечірній промінь грає
Відповіді: 1 - в, 2 - д, 3 - б , 4 -а
8. Визначте ознаки романтизму як літературного напряму. Назвіть найвідоміших його представників.
Високий рівень (спільний для обох варіантів)
9. Дайте розгорнуту відповідь, у чому відмінність літератури доби Просвітництва від літератури доби романтизму.
10. Схарактеризуйте романтичного героя. Наскільки цей образ, на вашу думку, актуальний у наш час?
Харлампий Диогенович пользовался большим уважением. Он никогда не повышал голос на своих учеников, не грозился им тем, что вызовет родителей. Однако на его уроках ребята всегда вели себя тихо и дисциплинированно. Всё дело в том, что учитель мог легко использовать смех, с которого он показывал насколько нелепо или недостойно поведение ученика.
Харлампий Диогенович не только давал прекрасные знания по своему предмету, но и постоянно рассказывал своим подопечным что-нибудь поучительное из мифологии, расширяя их кругозор. Учитель был греком по происхождению, хоть и носил русское имя. В его отчестве как раз есть отсылка к Древней Греции – Диогенович напоминает о философе Диогене.
Объяснение:
По вине Костылина они попадают в плен. Костылин струси и убежал, вместо того чтобы защищать товарища и себя от татар. Из-за этого оба офицера были захвачены. В плену Костылин тоже проявил себя не учшим образом. Сначала он отправи письмо домой, чтобы его выкупили, уж очень Костылин боялся умрть. Вместо того чтобы Жилину рыть подкоп и осуществлять побег, Костыин ничего не делал. Он, наверное, надеялся на выкуп и на то, что Жилин его, если что, не бросит. Даже когда они бежали и натерли ноги о камни, то слабого Костылина пришлось нести на спине. Поэтому их поймали и посадили в большую яму. Когда Дина Жилину выбраться, то Костылин испугался бежать вместе с ним. Костылина выкупили только чеез месяц за 5000 рублей.