ІІ варіант
Початковий і середній рівні
1. «Ібсенізм» - це...:
а) дотримання положень «старої драми»; б) пародіювання творів Ібсена;
в) копіювання творів Ібсена; г) дотримання положень «нової драми».
2. Основна проблема п’єси «Ляльковий дім» - це проблема:
а) батьків і дітей; в) становлення жінки як особистості;
б) вірності та зради; г) влади грошей.
3. Нора, героїня драми Г. Ібсена «Ляльковий дім», позичила гроші, щоб:
а) мати привабливий вигляд, красивий одяг; б) урятувати чоловіка;
в) урятувати батька; г) дати дітям гарну освіту.
4. Яким є насправді Торвальд Хельмер, він показав, коли:
а) отримав листа від Крогстада; б) дістав підвищення по службі;
в) дізнався про кохання Ранка до Нори;
г) у Нори не виходив на репетиції танець тарантела.
5. Головна героїня п’єси Б. Шоу «Пігмаліон» Еліза, яку професор Хіггінгс випадково зустрів на вулиці, вирізнялася:
а) не зовсім чесним ставленням до покупців; б) пихатістю, грубістю;
в) жахливою вимовою; г) лагідністю, відкритістю, гарними манерами.
6. Про що замислювався Хіггінгс із п’єси «Пігмаліон», коли розпочинав екперимент?
а) Про те, що скаже батько дівчини; б) що буде робити Еліза далі;
в) що скажуть у вищому світі; г) як зробити з квіткарки герцогиню.
Достатній рівень
7. Визначте ознаки «нової драми» у творі Г. Ібсена «Ляльковий дім».
8. Порівняйте античний міф про Пігмаліона із твором Б. Шоу.
Високий рівень (спільний для обох варіантів)
Виконати одне із завдань.
1. Напишіть твір-есе за темою «Значення досконалого володіння мовою для успішного життя»(за твором Б. Шоу та на основі особистих за сучасним життям).
2. Продовжте історію Нори із п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Объяснение:

Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.

Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.

Цель и смысл жизни не в личном счастье, а в чем-то более разумном и великом". А.Чехов

  "Маленькая трилогия"-это кульминация творчества Чехова,автор объединил рассказы,повествующие о "футлярности " человека,когда люди сами закрывались от общества ,ставя личное счастье выше всего в жизни,общественное мнение выше любви,запреты -выше здравого смысла.

В "маленькую трилогию" вошли "Крыжовник","О любви" и "Человек в футляре".  К трилогии  примкнул рассказ "Ионыч",где показана  обратная сторона медали,когда молодой и талантливый земский врач превратился в Ионыча,очерствел душой,утратил все свои таланты,стремления,предал убеждения и идеалы юности,работал ради наживы.То,что отличало его от остальных-исчезло,испарилось,талант стал бездарностью,Старцев стал Ионычем.Он успокоился,дать усыпить себя,закрылся в футляр.

  Тема рассказа "Крыжовник"-это погоня за личным счастьем,эгоистичное и бездушное восприятие действительности.Нельзя быть счастливым среди страданий и нищеты,равнодушно наблюдая гибель других.Закрыться " в футляре" от несовершенства мира-это смысл рассказа.

     Рассказ А.П.Чехова "О Любви" -это произведение о силе чувств,моральных устоях и нравственности общества.История любви,которая не принесла радость,а скорее разочарование героям,история которая не имела развития и счастливого конца.Жизнь "в футляре" неискренняя,лишена чувств и эмоций,

переживаний,но Алёхин сознательно жертвует любовью,в угоду мнению окружающих и репутации. 

  "Человек в футляре"-это боязнь перемен,страх перед жизнью.Учитель Беликов убирает свои чувства в футляр и существует ,повинуясь страху жить и наслаждаться жизнью.Деспотичный учитель не может измениться,когда ему выпадает случай.Женившись,Беликов ещё глубже отстраняется от общества.

  Все рассказы выражают один призыв автора-спешить совершать поступки,творить добро,"сеять вечное",иначе будет поздно.Нельзя оставаться в стороне от жизни,закрываться "в футляре",ставить личное счастье на первый план."Берегите в себе человека",оставайтесь живыми людьми,не зарывайтесь в своих желаниях и не отгораживайтесь от мира футляром,душным и мёртвым.

Нельзя успокаиваться на достигнутом,необходимо идти вперёд,двигаться навстречу переменам жизни,иначе быт,стабильность,сытость усыпит нас,сделает просто обывателями.

   Очерстветь душой и сделаться бездушным легко и быстро,человек теряет остроту ощущений по мере взросления,чувства притупляются,искренность засыпает,удивление становится похожим на испуг,слишком неожиданно.Радость,умиление,восторг отходят на второй план,материальное эго начинает вытеснять помехи "душевной теплоты".Жить нужно не завтра,а сейчас ,и каждый миг,иначе "зачехление" неизбежно и"ионычевская"деградация,

как печальный итог.

  Главное-это не очерстветь душой,не потерять интерес к жизни,не сделаться равнодушным,так как  "Равнодушие - это паралич души, преждевременная смерть"    

      Антон