Вариант 2 Прочитайте стихотворение К.Д. Бальмонта. Напишите сочинение об этом стихотворении,
отвечая на поставленные вопросы.
Почему стихотворение так называется?длинное сочинение

Какие слова употреблены в переносном значении?
Почему бабочка названа узницей? Какими художественными средствами (эпитеты, метафоры)
поэт выстраивает образ бабочки?
Что Вы можете сказать о лирическом герое стихотворения? Необязательно отвечать на все
вопросы последовательно. Пишите развёрнуто, связно, внятно, свободно.
Константин Дмитриевич Бальмонт (1867-1942)
БАБОЧКА
Помню я, бабочка билась в окно.
Крылышки тонко стучали.
Тонко стекло, и прозрачно оно.
Но отделяет от дали.
В мае то было. Мне было пять лет.

вот:)

Объяснение:

Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт "дівчат" викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. Черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. Мабуть, то справжні французькі парфуми, які Весна привезла з самого Парижа. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє і сило, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. А яким килимом Весна вистелила землю: на зеленому тлі — то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. Все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.

Депорта́ция кры́мских тата́р (крымскотат. Qırımtatar halqınıñ sürgünligi, Къырымтатар халкъынынъ сюргюнлиги) — насильственное выселение крымских татар из Крыма в Узбекистан и соседние районы Казахстана и Таджикистана; небольшие группы были также отправлены в Марийскую АССР и ряд других регионов РСФСР. Депортация была проведена Народным комиссариатом внутренних дел СССР 18—20 мая 1944 года[6] по решению Государственного комитета обороны за подписью его председателя И. В. Сталина, а закончена 4 июня 1944 года[7].

Слева направо, сверху вниз: Мемориал депортации в Евпатории; Церемония зажжения свечей в Киеве; Мемориальный митинг в парке имени Тараса Шевченко в Киеве; «теплушка»; карты, сравнивающие демографический состав населения Крыма в 1939 и 2001 годах

Страна

СССР

Дата разработки

май 1944 года

Разработчик

Лаврентий Берия

Цель

депортация крымских татар

Исполнитель

НКВД, НКГБ, СМЕРШ

Время

с 04:00 18 мая 1944 — 20 мая 1944 года по 4 июня 1944 года (UTC+3)

Место

Крымская АССР;

Результат

упразднение Крымской АССР, образование Крымской области в составе РСФСР

Погибших

Различные подсчёты

а) 34 тыс.

б) 40–44 тыс.[1]

в) 42 тыс.[2]

г) 45 тыс.[3]

д)110 тыс.[4]

е) 195 471[5]