Образ дубровского в романе а.с. пушкина многие годы образ дубровского занимает воображение думающего и чувствующего читателя. психологический портрет человека, а особенно персонажа, составить всегда не просто, тем более, когда он не однозначен и противоречив. главный герой романа пушкина "дубровский" таковым и является. образ дубровского следует рассматривать не только с учетом собственного мнения, но и опираясь на авторское видение персонажа с учетом периода. первое впечатление от главного героя романа "дубровский" великого поэта и писателя а.с.пушкина - романтический герой, благородный мститель, робин гуд. очарованию владимира трудно противостоять, ведь он молод, хорош собой, артистичен, имеет блестящее и разностороннее образование (французский язык знает в совершенстве, прекрасно танцует, играет на фортепьяно), любящий сын, отчаянно смел (хладнокровно расправляется с медведем, свободно чувствует себя в стане своего заклятого врага троекурова) и, столь же, отчаянно влюблен. он организатор и лидер среди крестьян-разбойников. как не странно, но дубровский вызывает симпатию даже у уездных помещиков, а все барышни заочно в него влюблены. страх испытывают лишь те, кто причастен к "рейдерскому" захвату имущества семьи дубровских. отмщение за безвременную кончину батюшки со стороны владимира грозит лишь чиновникам-мздоимцам и продажным судьям. благородный поступок дубровского (возвращение помещице глобовой денег, предназначенных ее сыну-офицеру) свидетельствует о его бескорыстии и стремлении к торжеству справедливости. трепетное чувство владимира к маше вызывает восхищение, его слова, обращенные к возлюбленной, "… ни единое существо, связанное с вами узами крови, не подлежит моему проклятию…", его безграничную любовь. с крестьянами дубровский общается на равных, не требуя от них никакого особо почтительного отношения к себе. сойдет?
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.