Главный герой сказки «Иван Быкович» — богатырь, один из трех братьев-силачей. В одном государстве жили царь с царицей, а детей у них не было. Как-то узнала царица, что если поймать златоперого ерша и съесть его, то родится ребенок. По ее повелению поймали ерша, и кухарка на кухне приготовила его. Очистки кухарка на двор выбросила. Царица блюдо из ерша отведала, кухарка остатки за ней доела, а корова на дворе съела очистки.
Родилось три мальчика: у царицы — Иван-царевич, у кухарки — Иван, кухаркин сын, а у коровы родился Иван Быкович. Все они выросли богатырями, но самым сильным был Иван Быкович, его признали старшим братом.
Как-то раз сдвинул Иван Быкович в царском саду огромный камень, а под ним братья нашли подвал с богатырскими конями и воинскими доспехами. Тогда с дозволения царя братья Иваны отправились в поход.
Добрались они до калинового моста на реке Смородине. В этом месте чудища много людей погубили. Решили братья по очереди ночью чудищ караулить. Первым в дозор отправился Иван-царевич. Но караулить он не стал, а уснул в кустах.
Иван Быкович, не доверяя брату, сам ночью пошел в дозор и спрятался под калиновым мостом. Когда появилось шестиглавое чудо-юдо, Иван Быкович сразился с ним и победил.
На вторую ночь в дозор отправился Иван, кухаркин сын. Он тоже уснул под кустом. А Иван Быкович в ту ночь победил девятиглавое чудо-юдо. Утром он привел братьев к мосту, показал им головы убитых чудищ, и пристыдил за то, что те спали в дозоре.
На третью ночь Иван Быкович победил двенадцатиглавое чудо-юдо. Битва была жестокой, Быкович звал братьев на но те опять спали. С трудом удалось их разбудить, и чудо-юдо было побеждено.
Довелось Ивану Быковичу узнать, что чудо-юдовы жены решили отомстить за мужей и хитростью извести богатырей. Но братья сумели избежать гибели. Тогда старая колдунья, мать чудо-юдовых жен, похитила Ивана Быковича и привела к своему мужу. А тот заставил богатыря отправиться в невиданное царство за царицей с золотыми кудрями.
По дороге богатырь обзавелся друзьями-попутчиками. Один из них умел хлеб есть, другой – вино-пиво пить, третий – в бане париться, четвертый – ершом плавать. А еще с ним в путешествие звездочет отправился.
Прибыли они в невиданное царство, а там для них уже горы хлеба напекли, и несчетное количество бочек с вином и пивом приготовили. Позвал тогда Иван Быкович своих друзей, Объедайло и Опивайло, они все съели, все выпили и еще потребовали. Тогда царица велела Ивана в баню вести. Та баня была, как раскаленная печь. Позвал тогда Иван Быкович старика, что в бане умел париться, тот баню и остудил.
Сказка является волшебной, так как в ней присутствуют волшебные превращения (Василиса Премудрая каждую ночь превращается из лягушки в человека) и волшебные предметы (если сломать иглу, то Кощея Бессмертного настигнет смерть). По типу сюжета сказку «Царевна-лягушка» можно отнести к освобождению из плена (Иван-царевич из плена Кощея Бессмертного Василису Премудрую)
Композиционно сказка «Царевна-лягушка» построена согласно традиции русских народных волшебных сказок. Здесь присутствуют типичный сказочный зачин и концовка, присказки, троекратные повторы, постепенное усиление напряженности событий (после заточения Василисы в царстве Кощея действие становится более динамичным), особое временно-пространственное построение мира чудесной волшебной сказки.
Главный герой народной сказки «Царевна-лягушка» — младший сын царя Иван-царевич, не ищет богатства (в отличие от старших царевичей), покоряется отцу и судьбе и женится на болотной лягушке. На его долю выпадают самые трудные испытания: ему приходится отправиться в нелегкий путь в тридевятое царство, найти и...
Сказки конечно похожи такак и ы той и в другой есть девица красавица .
У чому причина неймовірної популярності оповідань про Шерлока Холмса? Спочатку розповіді про Шерлока Шолмсе Артура Конан - Дойля набули популярності, навіть понад популярність в Великобританії. Для такого інтересу повинні були бути причини. Які, спробуємо встановити.
1. Жанр детектива в той час був новим і модним. Він знаходився в процесі розвитку, не всі його піджанрів були створені. Письменників, які вміли захоплююче писати в цьому новому жанрі, було небагато.
2. Артур Конан Дойль створив новий вид детектива - детектива головоломки. Хоча першими розповідями в цьому виді все-таки варто вважати розповіді Едгара По "Золотий жук", "Украдений лист». Класична головоломка будується таким чином, що відповідь міститься в самому попередньому тексті. Однак у Конан Дойля Холмс не завжди відразу ділиться своїми знахідками доказів (а письменник соотвественно приховує), тому і здогадатися, хто є злочинцем буває неможливо до самого кінця розповіді.
3. Протестна реакція. Насправді рівень англійської поліції в другій половині 19 столітті був об'єктивно низький. Можливо, він був високий в порівнянні з рівнем правоохоронних органів інших країн і був високий, але вже не задовольняв потреб суспільства. Можливості наукового збору доказів, ведення розслідування. Навіть створення фотобанку злочинців тільки почалося, а фотографування відбитків, наукових методів експертизи написів, хімічної експертизи слідів крові просто не існувало. Тому ймовірність судової помилки була дуже велика. Статті про судові процеси, де головним доказом було твердження "Хто ж крім нього, більше нікому", дратували освічене суспільство, яке розуміло, що справжніх і достатніх доказів провини просто не було. Тому розповіді про сищиків - любителях, які володіли неймовірним інтіллектом або застосовували нов розслідування викликали великий інтерес.
4. Розповіді реанімували стару схему лицарських романів. Шляхетний лицар (Шерлок Холмс) і його вірний зброєносець (Доктор Уотсон) приходять на до невинним жертвам лиходіїв. До речі, сам Конан Дойль розумів цю відсилання до середньовічного спадку і в "Знаку чотирьох" Уотсон озвучує цю версію.
5. Вміле використання Конан Дойлем екзотичного антуражу. Сам Шерлок Холмс постає перед читачем особистістю загадной і погано зрозумілої. Знавець опери, хімії, біології, і т.д. в той же час відлюдний наркоман. Та й іншого антуражу, пов'язаного з місцем злочину або ведення слідства вистачає.
Родилось три мальчика: у царицы — Иван-царевич, у кухарки — Иван, кухаркин сын, а у коровы родился Иван Быкович. Все они выросли богатырями, но самым сильным был Иван Быкович, его признали старшим братом.
Как-то раз сдвинул Иван Быкович в царском саду огромный камень, а под ним братья нашли подвал с богатырскими конями и воинскими доспехами. Тогда с дозволения царя братья Иваны отправились в поход.
Добрались они до калинового моста на реке Смородине. В этом месте чудища много людей погубили. Решили братья по очереди ночью чудищ караулить. Первым в дозор отправился Иван-царевич. Но караулить он не стал, а уснул в кустах.
Иван Быкович, не доверяя брату, сам ночью пошел в дозор и спрятался под калиновым мостом. Когда появилось шестиглавое чудо-юдо, Иван Быкович сразился с ним и победил.
На вторую ночь в дозор отправился Иван, кухаркин сын. Он тоже уснул под кустом. А Иван Быкович в ту ночь победил девятиглавое чудо-юдо. Утром он привел братьев к мосту, показал им головы убитых чудищ, и пристыдил за то, что те спали в дозоре.
На третью ночь Иван Быкович победил двенадцатиглавое чудо-юдо. Битва была жестокой, Быкович звал братьев на но те опять спали. С трудом удалось их разбудить, и чудо-юдо было побеждено.
Довелось Ивану Быковичу узнать, что чудо-юдовы жены решили отомстить за мужей и хитростью извести богатырей. Но братья сумели избежать гибели. Тогда старая колдунья, мать чудо-юдовых жен, похитила Ивана Быковича и привела к своему мужу. А тот заставил богатыря отправиться в невиданное царство за царицей с золотыми кудрями.
По дороге богатырь обзавелся друзьями-попутчиками. Один из них умел хлеб есть, другой – вино-пиво пить, третий – в бане париться, четвертый – ершом плавать. А еще с ним в путешествие звездочет отправился.
Прибыли они в невиданное царство, а там для них уже горы хлеба напекли, и несчетное количество бочек с вином и пивом приготовили. Позвал тогда Иван Быкович своих друзей, Объедайло и Опивайло, они все съели, все выпили и еще потребовали. Тогда царица велела Ивана в баню вести. Та баня была, как раскаленная печь. Позвал тогда Иван Быкович старика, что в бане умел париться, тот баню и остудил.
Сказка является волшебной, так как в ней присутствуют волшебные превращения (Василиса Премудрая каждую ночь превращается из лягушки в человека) и волшебные предметы (если сломать иглу, то Кощея Бессмертного настигнет смерть). По типу сюжета сказку «Царевна-лягушка» можно отнести к освобождению из плена (Иван-царевич из плена Кощея Бессмертного Василису Премудрую)
Композиционно сказка «Царевна-лягушка» построена согласно традиции русских народных волшебных сказок. Здесь присутствуют типичный сказочный зачин и концовка, присказки, троекратные повторы, постепенное усиление напряженности событий (после заточения Василисы в царстве Кощея действие становится более динамичным), особое временно-пространственное построение мира чудесной волшебной сказки.
Главный герой народной сказки «Царевна-лягушка» — младший сын царя Иван-царевич, не ищет богатства (в отличие от старших царевичей), покоряется отцу и судьбе и женится на болотной лягушке. На его долю выпадают самые трудные испытания: ему приходится отправиться в нелегкий путь в тридевятое царство, найти и...
Сказки конечно похожи такак и ы той и в другой есть девица красавица .
У чому причина неймовірної популярності оповідань про Шерлока Холмса? Спочатку розповіді про Шерлока Шолмсе Артура Конан - Дойля набули популярності, навіть понад популярність в Великобританії. Для такого інтересу повинні були бути причини. Які, спробуємо встановити.
1. Жанр детектива в той час був новим і модним. Він знаходився в процесі розвитку, не всі його піджанрів були створені. Письменників, які вміли захоплююче писати в цьому новому жанрі, було небагато.
2. Артур Конан Дойль створив новий вид детектива - детектива головоломки. Хоча першими розповідями в цьому виді все-таки варто вважати розповіді Едгара По "Золотий жук", "Украдений лист». Класична головоломка будується таким чином, що відповідь міститься в самому попередньому тексті. Однак у Конан Дойля Холмс не завжди відразу ділиться своїми знахідками доказів (а письменник соотвественно приховує), тому і здогадатися, хто є злочинцем буває неможливо до самого кінця розповіді.
3. Протестна реакція. Насправді рівень англійської поліції в другій половині 19 столітті був об'єктивно низький. Можливо, він був високий в порівнянні з рівнем правоохоронних органів інших країн і був високий, але вже не задовольняв потреб суспільства. Можливості наукового збору доказів, ведення розслідування. Навіть створення фотобанку злочинців тільки почалося, а фотографування відбитків, наукових методів експертизи написів, хімічної експертизи слідів крові просто не існувало. Тому ймовірність судової помилки була дуже велика. Статті про судові процеси, де головним доказом було твердження "Хто ж крім нього, більше нікому", дратували освічене суспільство, яке розуміло, що справжніх і достатніх доказів провини просто не було. Тому розповіді про сищиків - любителях, які володіли неймовірним інтіллектом або застосовували нов розслідування викликали великий інтерес.
4. Розповіді реанімували стару схему лицарських романів. Шляхетний лицар (Шерлок Холмс) і його вірний зброєносець (Доктор Уотсон) приходять на до невинним жертвам лиходіїв. До речі, сам Конан Дойль розумів цю відсилання до середньовічного спадку і в "Знаку чотирьох" Уотсон озвучує цю версію.
5. Вміле використання Конан Дойлем екзотичного антуражу. Сам Шерлок Холмс постає перед читачем особистістю загадной і погано зрозумілої. Знавець опери, хімії, біології, і т.д. в той же час відлюдний наркоман. Та й іншого антуражу, пов'язаного з місцем злочину або ведення слідства вистачає.