Вчём сходство между сравнением и параллелизмом? определений не надо!

Простеживши розвиток сюжету та художні особливості твору О. Іваненко “Друкар книжок небачених”, можна чітко визначити його середню форму, поділ на невеличкі розділи, лаконізм та емоційність оповіді. Тому за жанром це – історико-біографічна белетризована есеїстична повість для дітей. Композиційні особливості повісті полягають у тому, що невеликий за обсягом твір поділений на 11 окремих розділ і в-есеїв, які послідовно розкривають життєвий шлях головного героя. Кожен розділ має назву. Ідейно-художній зміст повісті розкривається через наскрізний образ книги. Для головного героя вони – джерело знань для простого народу: „Стопи книг, однаково великих, однаково гарно оправлених в темну шкіру з тисненням, були перед царем. Скільки людей читатиме їх! Не тільки в церквах лежатимуть вони, як колишні рукописні, важкі, дорогі, недоступні для більшості людей, а зможуть їх купити, читати і не такі вже багаті”; і зброя в боротьбі за національну незалежність: „Це ж бо було в ті часи, коли польські пани хотіли загарбати собі всі українські землі, завести скрізь католицьку віру. Отже, православні книжки – це була велика зброя проти ополячення”.

П - Я считаю, что Лариса - порождение этого общества, но вместе с тем она и чужда ему.
О - Потому что благородство души, "резкий охлажденный ум" выделяют ее из среды аристократической молодежи, постепенно приводят к разочарованию в жизни и интересах светского общества, к недовольству политической и социальной обстановкой.
П - свою мысль я хочу подтвердить примерами из текста: "Нет, рано чувства в ней остыли. Ей наскучил света шум..."
С - сформулируем вывод в том, что Лариса очень быстро повзрослела.