Лично я считаю что эта фраза сообщает нам о том что мы думаем только о том что мы любим,а про другое-нет(2)Я бы , если бы была моя воля я бы запретил убирать из жизни то что можно восстановить.(3)Также я бы хотел(а) задать ВАМ несколько вопросов.(4)У Вас есть старые шины, что вы будете с ними делать?(5) Скорее всего вы их выкинье, и ОТ ЧАСТИ будете правы , ведь мусор, такой как шины долго разлагается.(6)Но можно же из них и досок сделать стол или стул,который функционирует нехуже
чем тот же стул от дизайнера за 200.000 рублей!
(7)Поэтому я думаю , что любим мы по аналогии,также!(8)То есть нам не нужен человек(допустим , незнакомец) если мы его не знаем.(9) Но если он нам нравится или он испытывает к нам симпатию, то он нам "как родной".(10) Поэтому мы понимаем то чему нас учит жизнь, сердце, обстоятельства,Но не какой-то там человек , который работает ради денег, а не удовольствия.
Любов... Часто ми потрапляємо у її тенета. Та не завжди це почуття взаємне. Правда ж бувало таке, що побачив людину і все навколо завмерло, і є лише ти і вона. Ось це і прийнято вважати коханням з першого погляду. Та чи завжди це любов? Переважно це фізіологічний потяг до людини. Ну і справді ну як можна говорити про кохання з першого погляду якщо ви уявлення не маєте, що це за людина, який у неї характер, звички, вподобання. Вам сподобалася зовнішність, проте не людина, і це дуже печально. Хоча іноді все співпадає і це цілком нормально і я б навіть сказала чудово! у кожної людини своя відповідь на це питання - одні вірять, інші - ні. Існує легенда із платонівського "Бенкету": боги покарали людей за норовливість розділивши їх на половинки. Відтоді вони ходять неприкаяні по світу з надією зустріти свою половину, та коли зустрінуться вже не розлучаються до віку. Ось це і є та любов з першого погляду перед якою встояти неможливо. це рідкісний дар для щасливчиків. Та чи можна зрозуміти що ти закохався(лась)? Довірься своїм почуття. Коли у тебе зводить ноги від його голосу, коли завмирає серце при погляді, коли "метелики у животі" танцюють вальс при доторку, коли не уявляєш години, дня без неї(нього), коли душа прагне бути з ним(нею) завжди, кожну хвилину життя. Ось це любов. На завершення хочу сказати таке :«Коханню з першого погляду можна довіряти приблизно так само, як діагнозу з першого дотику руки». Джордж Бернард Шоу.
чем тот же стул от дизайнера за 200.000 рублей!
(7)Поэтому я думаю , что любим мы по аналогии,также!(8)То есть нам не нужен человек(допустим , незнакомец) если мы его не знаем.(9) Но если он нам нравится или он испытывает к нам симпатию, то он нам "как родной".(10) Поэтому мы понимаем то чему нас учит жизнь, сердце, обстоятельства,Но не какой-то там человек , который работает ради денег, а не удовольствия.
Объяснение:ВРОДЕ ВСЕПравда ж бувало таке, що побачив людину і все навколо завмерло, і є лише ти і вона. Ось це і прийнято вважати коханням з першого погляду. Та чи завжди це любов? Переважно це фізіологічний потяг до людини. Ну і справді ну як можна говорити про кохання з першого погляду якщо ви уявлення не маєте, що це за людина, який у неї характер, звички, вподобання. Вам сподобалася зовнішність, проте не людина, і це дуже печально. Хоча іноді все співпадає і це цілком нормально і я б навіть сказала чудово!
у кожної людини своя відповідь на це питання - одні вірять, інші - ні.
Існує легенда із платонівського "Бенкету": боги покарали людей за норовливість розділивши їх на половинки. Відтоді вони ходять неприкаяні по світу з надією зустріти свою половину, та коли зустрінуться вже не розлучаються до віку. Ось це і є та любов з першого погляду перед якою встояти неможливо. це рідкісний дар для щасливчиків. Та чи можна зрозуміти що ти закохався(лась)?
Довірься своїм почуття. Коли у тебе зводить ноги від його голосу, коли завмирає серце при погляді, коли "метелики у животі" танцюють вальс при доторку, коли не уявляєш години, дня без неї(нього), коли душа прагне бути з ним(нею) завжди, кожну хвилину життя. Ось це любов.
На завершення хочу сказати таке :«Коханню з першого погляду можна довіряти приблизно так само, як діагнозу з першого дотику руки». Джордж Бернард Шоу.