Представленный эпизод играет значительную роль в раскрытии характеров героев. Он показывает читателю внутренний мир персонажей.
Во-первых, мы можем наблюдать за поведением госпожи Простаковой. "Выйди вон, скот". Она ни за что очень грубо обращается с теми, кто ниже её по социальному статусу и несправедливо ругает слуг. Простакова показана как жестокая грубая властная дама, от которой житья нет всем, кроме её избалованного сынка.
Во-вторых, раскрывается перед читателем характер Митрофана. Недоросль очень ленив и малодушен. *здесь можно любую цитату из текста*. Митрофан думает только о чревоугодничестве, о том, как плотно пообедать. Ему чуждо трудолюбие.
Таким образом, в этом эпизоде мы более полно начинаем представлять себе персонажей, их характер, поведение, что нужно для дальнейшего понимания произведения.
оповнив скарбницю поетичних освідчень у коханні й відомий німецький письменник Генріх Гайне в книзі поезій, що принесла йому світову славу. Численні вірші збірки "Книга пісень" були навіяні нерозділеним коханням поета до кузини Амалії, а згодом до її молодшої сестри Терези. Цій темі присвячені перші розділи циклу "Страждання юності", "Сновидіння" і "Пісні".
Поет живе у світі дивних сновидінь. Кожний вірш розділу — це опис тяжкого сну, видінь, що відвідують поета. У сні він бачить "її" — невірну кохану, втрачену назавжди. Буває на її весіллі з іншим:
...бачу я подружжя молоде —
Мою любов із церкви гном веде.
Кохання в Гайне — сила, що несе неминучу загибель. Сам поет — нещасний закоханий, що болісно переживає "її" невірність, одна з численних жертв.
У світі, де живе поет, здається, немає живих справжніх людей. Це привиди і брехливі маски, що приховують підлість і нікчемність. Брехливе, обманливе видіння і сама кохана поета.
Це почуття змальовує поет у його розвитку, показує все те, що лежить між вершинами, все, що призводить до накалу, до вибуху. Почуття кохання не подано як щось абсолютне, це сума окремих "відносних" почуттів.
Кохання невичерпне та вічне як саме життя. Попри всі біди, злигодні у світі владарюють чистота, честь, гідність і любов. Різні віки, різні мови... Єдине — кохання...
Представленный эпизод играет значительную роль в раскрытии характеров героев. Он показывает читателю внутренний мир персонажей.
Во-первых, мы можем наблюдать за поведением госпожи Простаковой. "Выйди вон, скот". Она ни за что очень грубо обращается с теми, кто ниже её по социальному статусу и несправедливо ругает слуг. Простакова показана как жестокая грубая властная дама, от которой житья нет всем, кроме её избалованного сынка.
Во-вторых, раскрывается перед читателем характер Митрофана. Недоросль очень ленив и малодушен. *здесь можно любую цитату из текста*. Митрофан думает только о чревоугодничестве, о том, как плотно пообедать. Ему чуждо трудолюбие.
Таким образом, в этом эпизоде мы более полно начинаем представлять себе персонажей, их характер, поведение, что нужно для дальнейшего понимания произведения.
Объяснение:
оповнив скарбницю поетичних освідчень у коханні й відомий німецький письменник Генріх Гайне в книзі поезій, що принесла йому світову славу. Численні вірші збірки "Книга пісень" були навіяні нерозділеним коханням поета до кузини Амалії, а згодом до її молодшої сестри Терези. Цій темі присвячені перші розділи циклу "Страждання юності", "Сновидіння" і "Пісні".
Поет живе у світі дивних сновидінь. Кожний вірш розділу — це опис тяжкого сну, видінь, що відвідують поета. У сні він бачить "її" — невірну кохану, втрачену назавжди. Буває на її весіллі з іншим:
...бачу я подружжя молоде —
Мою любов із церкви гном веде.
Кохання в Гайне — сила, що несе неминучу загибель. Сам поет — нещасний закоханий, що болісно переживає "її" невірність, одна з численних жертв.
У світі, де живе поет, здається, немає живих справжніх людей. Це привиди і брехливі маски, що приховують підлість і нікчемність. Брехливе, обманливе видіння і сама кохана поета.
Це почуття змальовує поет у його розвитку, показує все те, що лежить між вершинами, все, що призводить до накалу, до вибуху. Почуття кохання не подано як щось абсолютне, це сума окремих "відносних" почуттів.
Кохання невичерпне та вічне як саме життя. Попри всі біди, злигодні у світі владарюють чистота, честь, гідність і любов. Різні віки, різні мови... Єдине — кохання...
Объяснение: