Жульєн був талановитою людиною, він припадав до вподоби багатьом людям. Саме це привело його до Парижу де він займав великі посади. Сорель така людина, яка добвалася усього своїми силами. Йому недавали проходу жінки, саме одна із них погубила його. Я вважаю, що основна проблема Жульєна були не тільки в його чистій душі і чеснолюбній особистості, але і в тому, що йому сильнозаздрили його колеги, оскільки талант Сореля був набагато більший від інших. Незважаючи на все це, мені здається, що шлях цієї людини був скоріше шлягом в гору, ніж шлях вниз. Вся сють в тому, що він добився таких висот, до яких і близько недоставали його друзі, колеги. Саме через це Сорель швидко закінчив життя молодим. Хоча Жульєн непізнав смак життя, він помер пізнаючи стільки слави, скільки деякі люди непізнали за все своє життя. Своєю смертю чоловік довів, що життя надзвичайно несподіване і потрібно жити так, щоб провести його на висоті, як провів його Сорель. Саме через свої безрозсудні вчинки він відчув приємні сикунди щастя, яких ніколи небуло в житті тоді-живших людей. З цього всього можна зробити висновок, що шлях Сореля – це шлях злету. Також я впевнений, що є мало людей таких, як Жульєн , які відчули смак цього пориву до життя і цих всіх емоцій.
Глава 9 1 октября, в день храмового праздника, к Троекурову съезжаются гости. Антон Пафнутьевич Спицын опаздывает, объясняет, что опасался разбойников Дубровского (именно он показал под присягой, что Дубровские незаконно владеют Кистеневкой). У самого Спицына с собой большая сумма денег, которую он прячет в особом поясе. Исправник божится, что поймает Дубровского, так как у него есть список примет разбойника, впрочем, по замечанию Троекурова, под список этих примет может подойти очень много людей. Помещица Анна Савишна уверяет, что Дубровский справедлив. Узнав, что она отправляет сыну в гвардию деньги, не ограбил ее. Троекуров заявляет, что в случае нападения справится с разбойниками своими силами и рассказывает гостям о подвиге Дефоржа.
Жульєн був талановитою людиною, він припадав до вподоби багатьом людям. Саме це привело його до Парижу де він займав великі посади.
Сорель така людина, яка добвалася усього своїми силами. Йому недавали проходу жінки, саме одна із них погубила його. Я вважаю, що основна проблема Жульєна були не тільки в його чистій душі і чеснолюбній особистості, але і в тому, що йому сильнозаздрили його колеги, оскільки талант Сореля був набагато більший від інших.
Незважаючи на все це, мені здається, що шлях цієї людини був скоріше шлягом в гору, ніж шлях вниз. Вся сють в тому, що він добився таких висот, до яких і близько недоставали його друзі, колеги. Саме через це Сорель швидко закінчив життя молодим. Хоча Жульєн непізнав смак життя, він помер пізнаючи стільки слави, скільки деякі люди непізнали за все своє життя.
Своєю смертю чоловік довів, що життя надзвичайно несподіване і потрібно жити так, щоб провести його на висоті, як провів його Сорель. Саме через свої безрозсудні вчинки він відчув приємні сикунди щастя, яких ніколи небуло в житті тоді-живших людей.
З цього всього можна зробити висновок, що шлях Сореля – це шлях злету. Також я впевнений, що є мало людей таких, як Жульєн , які відчули смак цього пориву до життя і цих всіх емоцій.