Події відбуваються в українському сел вц вчани жили тут, наче у фортеці. Вони були козацького роду, тому й розуміли, яка небезпека їм загрожує. Жителі села кожної ночі ставили вартових біля обох воріт села, щоб ворог не застав їх зненацька. Такий лад завів тут старий досвідчений козак, який прийшов сюди з першими поселенцями. Хоча старий Охрім уже давно помер вчани й далі дотримувалися тих звичаїв. Їм велося безпечно.
У вці жив козацький рід Судаків. Вони славилися тим, що не було між ними жодного, хто б не побував на Січі між низовим товариством.
Рідня Судаків складалася зі старого діда Андрія, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни.
Звичайно, Петра вже тоді не було вдома — пішов на Запоріжжя.
Другому синові, Павлові, було п'ятнадцять років, а дочці Ганні — тринадцять...
Далі розповідається про те, як зненацька в вку вдерлися татари. На очах Павлуся вони вбили матір і діда, а батька й сестру взяли в ясир. Павлусеві вдалося втекти на викраденому татарському коні.
Поранений і знесилений, Павлусь упав з коня і зомлів. Свідком цієї картини став козак Семен Непорадний. Він промив хлопцеві рану. Опритомнівши, Павлусь розповів про криваві події в вці.
Згодом прибула ватага козаків на чолі з Остапом Тріскою, серед них був і Петро Судак, брат Павлуся. Брати зраділи несподіваній зустрічі.
Коли всі лягли спочити, Семен Непорадний, який зостався на сторожі, помітив татарина й узяв його в полон. Виявилося, татарин шукав у степу Павлуся, який, утікаючи з вки, прихопив не лише коня, а й червінці, що були сховані в сідлі. Пізніше до козаків приєдналася ще одна ватага побратимів на чолі із сотником Андрієм Недолею. Козаки, об'єднавшись, вирішують наздогнати татар і визволити з ясиру вчан.
Онегин видел источник богатства в купечестве, ве главы посвящены анализу политэкономических воззрений поэта: соответственно "Вопросы экономической теории в романе Пушкина "Евгений Онегин" и "Экономическая строфа" в романе "Евгений Онегин" Пушкина. В частности, в романе "Евгений Онегин" поэт упоминает имена Смита, Сэя, Бентама, Неккера и тех авторов, которые изучали экономическую теорию попутно - с одновременным изучением истории, философии, биологии; Юма, Вольтера, Руссо, Бюффона и других.
Автор детально проанализировал "экономическую строфу" первой главы романа "Евгений Онегин" и показал, что в ней Пушкину удалось передать всю политэкономическую сущность экономической теории А. Смита. Уместно процитировать политэкономические строки указанной строфы:
... читал Адама Смита
И был глубокий эконом,
То есть умел судить о том,
Как государство богатеет,
И чем живет, и почему
Не нужно золота ему,
Когда простой продукт имеет.
Отец понять его не мог
И земли отдавал в залог.
Пушкин правильно отразил сущность экономической теории Смита: рост и развитие экономического благосостояния человеческого общества зависят не от денег и торговли, а от материально-вещественного богатства - реальных товаров народного потребления (материальных благ) , произведенных в процессе производства. И герой романа как "глубокий эконом" четко понимал экономические преимущества, основанные на производительном труде рабочих, занятых в сфере материального производства, организованного по принципу разделения труда и освященного экономической свободой товаропроизводителей. Онегин предстает как молодой хозяин, новатор, приверженец постулатов теории рыночной экономики и свободной конкуренции. И Пушкин обращает внимание читателя на новаторский подход Онегина в сравнении с отсталыми методами феодального хозяйствования старого дворянина отца следующими строчками:
Отец понять его не мог
И земли отдавал в залог.
Более того, молодой Онегин, становясь земельным собственником начал хозяйствовать по-новому:
Ярем он барщины старинной
Оброком легким заменил;
И раб судьбу благословил.. .
В главе "Пушкинская смитиана" автор показал гениальное отражение трех добродетелей - расчет, умеренность и трудолюбие
Події відбуваються в українському сел вц вчани жили тут, наче у фортеці. Вони були козацького роду, тому й розуміли, яка небезпека їм загрожує. Жителі села кожної ночі ставили вартових біля обох воріт села, щоб ворог не застав їх зненацька. Такий лад завів тут старий досвідчений козак, який прийшов сюди з першими поселенцями. Хоча старий Охрім уже давно помер вчани й далі дотримувалися тих звичаїв. Їм велося безпечно.
У вці жив козацький рід Судаків. Вони славилися тим, що не було між ними жодного, хто б не побував на Січі між низовим товариством.
Рідня Судаків складалася зі старого діда Андрія, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни.
Звичайно, Петра вже тоді не було вдома — пішов на Запоріжжя.
Другому синові, Павлові, було п'ятнадцять років, а дочці Ганні — тринадцять...
Далі розповідається про те, як зненацька в вку вдерлися татари. На очах Павлуся вони вбили матір і діда, а батька й сестру взяли в ясир. Павлусеві вдалося втекти на викраденому татарському коні.
Поранений і знесилений, Павлусь упав з коня і зомлів. Свідком цієї картини став козак Семен Непорадний. Він промив хлопцеві рану. Опритомнівши, Павлусь розповів про криваві події в вці.
Згодом прибула ватага козаків на чолі з Остапом Тріскою, серед них був і Петро Судак, брат Павлуся. Брати зраділи несподіваній зустрічі.
Коли всі лягли спочити, Семен Непорадний, який зостався на сторожі, помітив татарина й узяв його в полон. Виявилося, татарин шукав у степу Павлуся, який, утікаючи з вки, прихопив не лише коня, а й червінці, що були сховані в сідлі. Пізніше до козаків приєдналася ще одна ватага побратимів на чолі із сотником Андрієм Недолею. Козаки, об'єднавшись, вирішують наздогнати татар і визволити з ясиру вчан.
Автор детально проанализировал "экономическую строфу" первой главы романа "Евгений Онегин" и показал, что в ней Пушкину удалось передать всю политэкономическую сущность экономической теории А. Смита. Уместно процитировать политэкономические строки указанной строфы:
... читал Адама Смита
И был глубокий эконом,
То есть умел судить о том,
Как государство богатеет,
И чем живет, и почему
Не нужно золота ему,
Когда простой продукт имеет.
Отец понять его не мог
И земли отдавал в залог.
Пушкин правильно отразил сущность экономической теории Смита: рост и развитие экономического благосостояния человеческого общества зависят не от денег и торговли, а от материально-вещественного богатства - реальных товаров народного потребления (материальных благ) , произведенных в процессе производства. И герой романа как "глубокий эконом" четко понимал экономические преимущества, основанные на производительном труде рабочих, занятых в сфере материального производства, организованного по принципу разделения труда и освященного экономической свободой товаропроизводителей. Онегин предстает как молодой хозяин, новатор, приверженец постулатов теории рыночной экономики и свободной конкуренции. И Пушкин обращает внимание читателя на новаторский подход Онегина в сравнении с отсталыми методами феодального хозяйствования старого дворянина отца следующими строчками:
Отец понять его не мог
И земли отдавал в залог.
Более того, молодой Онегин, становясь земельным собственником начал хозяйствовать по-новому:
Ярем он барщины старинной
Оброком легким заменил;
И раб судьбу благословил.. .
В главе "Пушкинская смитиана" автор показал гениальное отражение трех добродетелей - расчет, умеренность и трудолюбие