Три хлопці вирішили втекти з дому. Вірніше, два, бо в третього дому не було. Але він через це не переймався, бо звик жити серед діжок на березі річки. Як філософ Діоген. Хоча про Діогена він знав менше, ніж я. Тобто нічого. Вони вирішили, що нікому не потрібні та їх ніхто не любить. Так вони опинилися на острові посеред великої річки. Там зробили собі табір, фали у всілякі ігри. Та дуже скоро вони почали скучати за рідною домівкою. Том одного разу залишив острів і переплив до міста. Там він потай прокрався до рідної оселі і заховався під ліжком. Виявилося, що діти помилялися. І тітка Поллі, і мати Джо любили своїх хлопців. Суворість їх викликалася тогочасними звичаями виховання хлопчиків. Том дочекався, коли всі поснули. Він поцілував тітку, але не залишив записку, що всі хлопці живі. Йому сподобалася ідея "воскреснути", коли буде церковна служба на помин їхньої душі. Тобто він знову взявся до своїх витівок. Він взагалі такий непосидющий і фантазер. Ця історія сподобалась мені у 10 разів більше, ніж випадок, коли вчителеві Доббінсу позолотили лисину.
Оноре де Бальзака пов'язує з Україною кохання, а саме Евеліна Ганська- відома польська поміщиця і власниця маєтку поблизу Бердичива(Україна), із якою письменник одружився.
Розпочалося їхнє кохання із листа, що надійшов із Одеси в 1832р. з підписом "Іноземка".Авторкою листа була Ганська-прихильниця таланту Бальзака. Про своє захоплення його творами вона висловлювала в листах, які приходили знову і знову... Письменник розпочинає листування із загадковою особою. Згодом вони зустрічаються в Швейцарії і після знайомства таємні зустрічі в різних містах Європи продовжуються майже 18 років. Листування переросло в справжнє кохання, але одружитися закохані не могли- Евеліна мала чоловіка Ванцеслава Ганського, який помер у 1841р. Здавалося б, їхньому коханню вже нічого не перешкоджає і вже можна розпочинати підготовку до весілля, але закохані змушені чекати ще 9 років до омріяного щастя- Евеліна повинна отримати дозвіл на одруження від російського імператора. Протягом періоду очікування, О. де Бальзак неодноразово відвідує Україну, яка вразила його своїми полями і родючою землею: "…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного ґрунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють...". Сподобався письменнику і Київ: «Петербург — це нове місто, Москва — старовинне. Однак Київ — вічне місто, Північний Рим».
Весна 1850 приносить розом із рожевим цвітом і щасливе майбутнє. Одружилися в Бердичиві у костьолі Святої Варвари із найближчими друзями. Для письменника це було здійсненням найзаповітнішої мрії, а для нареченої — важким іспитом на вірність, бо вона вже знала, що її майбутній чоловік важко хворий і проживе не більш як рік.
Спільне подружнє життя було щасливим, але надто коротким. Після смерті Бальзака все майно, що залишилося і яким мала право розпоряджатися вдова, було витрачено на розрахунки із кредиторами і посмертне перевидання творів чоловіка.
"Я була його натхненням, втіхою, підтримкою тоді, коли світ глузував з нього і не хотів вірити у його геніальність"- це і стало найвищою нагородою для Евеліни. І, звичайно, велике, щасливе і таке довгоочікувне кохання митця.
P.S. Якщо відповідь на питання має бути стислим і лаконічним, пропоную обрати перше речення.
Так вони опинилися на острові посеред великої річки. Там зробили собі табір, фали у всілякі ігри. Та дуже скоро вони почали скучати за рідною домівкою.
Том одного разу залишив острів і переплив до міста. Там він потай прокрався до рідної оселі і заховався під ліжком. Виявилося, що діти помилялися. І тітка Поллі, і мати Джо любили своїх хлопців. Суворість їх викликалася тогочасними звичаями виховання хлопчиків.
Том дочекався, коли всі поснули. Він поцілував тітку, але не залишив записку, що всі хлопці живі. Йому сподобалася ідея "воскреснути", коли буде церковна служба на помин їхньої душі. Тобто він знову взявся до своїх витівок. Він взагалі такий непосидющий і фантазер.
Ця історія сподобалась мені у 10 разів більше, ніж випадок, коли вчителеві Доббінсу позолотили лисину.
Відповідь:
Оноре де Бальзака пов'язує з Україною кохання, а саме Евеліна Ганська- відома польська поміщиця і власниця маєтку поблизу Бердичива(Україна), із якою письменник одружився.
Розпочалося їхнє кохання із листа, що надійшов із Одеси в 1832р. з підписом "Іноземка".Авторкою листа була Ганська-прихильниця таланту Бальзака. Про своє захоплення його творами вона висловлювала в листах, які приходили знову і знову... Письменник розпочинає листування із загадковою особою. Згодом вони зустрічаються в Швейцарії і після знайомства таємні зустрічі в різних містах Європи продовжуються майже 18 років. Листування переросло в справжнє кохання, але одружитися закохані не могли- Евеліна мала чоловіка Ванцеслава Ганського, який помер у 1841р. Здавалося б, їхньому коханню вже нічого не перешкоджає і вже можна розпочинати підготовку до весілля, але закохані змушені чекати ще 9 років до омріяного щастя- Евеліна повинна отримати дозвіл на одруження від російського імператора. Протягом періоду очікування, О. де Бальзак неодноразово відвідує Україну, яка вразила його своїми полями і родючою землею: "…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного ґрунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють...". Сподобався письменнику і Київ: «Петербург — це нове місто, Москва — старовинне. Однак Київ — вічне місто, Північний Рим».
Весна 1850 приносить розом із рожевим цвітом і щасливе майбутнє. Одружилися в Бердичиві у костьолі Святої Варвари із найближчими друзями. Для письменника це було здійсненням найзаповітнішої мрії, а для нареченої — важким іспитом на вірність, бо вона вже знала, що її майбутній чоловік важко хворий і проживе не більш як рік.
Спільне подружнє життя було щасливим, але надто коротким. Після смерті Бальзака все майно, що залишилося і яким мала право розпоряджатися вдова, було витрачено на розрахунки із кредиторами і посмертне перевидання творів чоловіка.
"Я була його натхненням, втіхою, підтримкою тоді, коли світ глузував з нього і не хотів вірити у його геніальність"- це і стало найвищою нагородою для Евеліни. І, звичайно, велике, щасливе і таке довгоочікувне кохання митця.
P.S. Якщо відповідь на питання має бути стислим і лаконічним, пропоную обрати перше речення.
P.S.2. Сподіваюся, що моя відповідь до