Внутрений свет в душе Ромео до встречи с Джульэтой?

1) создания- написано в 1838 году в период общения с бывшим декабристом на кавказе
2)тема- потерянное поколение, бессмысленное существование дворянства
3)идея- призыв к действию, и призыв этот дар негативно, через отрицание пассивности
4)жанр- лирическая исповедь с философским и гражданским пафосом, имеет некое свойство с сатирой, элегией
5)композиция- пять строф с ослабленной структурной, но сильной тематической связью
6) не знаю, как писать
7) метафоры- «огонь кипит в крови», «иссушили ум» «тощий плод», «чаша наслаждения»
эпитеты- «презренные рабы», «поздний ум», «тайный холод», «роскошные забавы»
метонимия- «и к гробу мы спешим», «богаты мы едва из колыбели»
оксюморон- «добросовестный, разврат»
сравнение- «как пир на празднике чужом»

Повість н. в. гоголя «тарас бульба» - епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. це смутна історія про тараса бульбу, його синів остапові й андрію, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили запорізьку січ - потужний військовий табіру тараса бульби було два сини. головне для батька - щоб сини хоробро воювали, завжди захищали свою честь, стояли за віру христову, а якщо інакше - те нехай хоч пропадуть! старший син втілює продовження героїчних традицій, народний, національний шлях непримиренної боротьби за волю й незалежність україни, а молодший виражає антинаціональну тенденцію до зближення з феодальною польщею. ситуація, зображена гоголем, відповідала історичній істині. доля остапа відбивала той факт, що феодально-королівське мовлення посполитая несла поневолення українському народу, придушуючи його боротьбу переважаючою військовою силою. остап, як і батько, прямодушно й беззавітно любить батьківщину, свято зберігає вірність козацькому братерству, громадському обов'язку. виглядає остап грізно й мужньо, у ньому відчувається внутрішня сила. йому - суворому, мужньому й непохитному воїнові, «здавалося, був на роді написані битвенний шлях і важке знанье вершити ратні справи».остап завжди був холоднокровний і ніколи не губився. у свої двадцять два роки він міг передбачати й розмірити небезпека, щоб потім краще перебороти неї. в остапові помітні риси майбутнього ватажка. автор порівнює остапа з велетнем, тому що велетні, богатирі завжди були захисниками рідної землі. велич душі остапа - у вірності запорізьким ідеалам: загинути за рідну вітчизну. андрий по своєму щиросердечному складі індивідуаліст і егоїст. він відрізнявся зніженістю, пристрасністю, палкістю почуттів, що переважають над розумомриси особи андрия - юношески ніжні, м'які. « не знав, що значить обмі або вимірювати свої або чужі сили. скажену млість і упоенье він бачив у битві» це був запальний юнак, він робив те, чого ніколи б не зробив холоднокровний і розумний остап, і затворів у битві чудеса. захоплення красою, добірністю мовлення, освіченістю воєводської дочки, мішурним блиском польської аристократичної культури веде його до розриву із традиціями свого народу, до зради батьківщині. письменник не сховав щирості й глибини любові андрия до польської панни, але не виправдав, а обвинуватив його й показав, що, віддавши перевагу почуттю любові перед цивільними обов'язками, він не зумів піднятися вище рівня звичайної людини. заради особистих почуттів він здатний відмовитися від батька, товаришів і батьківщини. гоголь зіставляє братів, показуючи їх чітко, підкреслюючи героїчне служіння загальному добру в одному браті й індивідуалізм вдругом.в образі остапа гоголь втілив відвагу, силу й мужність, любов до батьківщини й волі, ненависть до ворога - кращі якості, властивому самовідданому захисникові рідної землі. образ же андрия різко відособлений у повісті. він протипоставлений народному характеру, і його ганебна смерть є необхідною моральною відплатою за зрадництво, зраду загальнонародній справі