Во по прочитанным главам ( с 15 по 19 1 части; 1,2 2 части)
1. Как деревня, в которую попал Мересьев ему выжить?
2. Как звали деда, у которого оказался Мересьев? Как дед Алексею?
3. Как звали командира эскадрильи, который прибыл за Мересьевым?
4. Опишите сцену расставания деревенских жителей с Мересьевым.
5. Свидетелем каких двух событий стал Алексей Мересьев перед отправкой в госпиталь в Москву?
6. Какое страшное заболевание ног обнаружили у Мересьева в госпитале?
7. Как называлась палата, в которой оказался Мересьев?
8. Кто были соседи Мересьева по палате?
9. О каком страшном для него решении должны были сообщить ему врачи?
Детство А.И.Куприна было тесно сопряжено с постоянным чувством собственной приниженности, с ощущением своей «второсортности». По свидетельству первой жены писателя М.Куприной-Иорданской, однажды он высказался о своём детстве так: «Каждый раз, когда я вспоминаю об этих ранних впечатлениях моего детства, боль и обида оживают во мне с прежней силой. Я опять начинаю недоверчиво относиться к людям, становлюсь обидчивым, раздражительным, и по малейшему поводу готов вспылить».
Детские обиды писателя во многом связаны с характером его матери. Мать его была деспотична и требовала от мальчика беспрекословного подчинения. Даже когда дети Любови Алексеевны Куприной выросли, общение с матерью было тягостным для них. Там же Т.Л.Александрова пишет: «…Характер у Любови Алексеевны, в самом деле, был не сладок, приезжая в гости к замужним дочерям, она пыталась навязать им свои порядки, и поэтому пребывание её в гостях не затягивалось. По этой же причине не брал к себе мать и сам Куприн, хотя совесть все-таки мучила его» (Т.Л.Александрова, 2011).
И хотя А.И.Куприн вспоминал «и необъятную пасхальную радость детских лет, и мальчишескую забаву звонить в колокола на Светлой седмице, и паломничество «к Троице-Сергию», и благоговение от увиденной в лаврской ризнице ветхой ризы Преподобного», тем не менее слишком много было у него тягостных о своём детстве воспоминаний, делиться которыми ему не хотелось.
ответ: почалося життя? Навряд чи існує більш глобальне питання. Протягом більшої частини людської історії майже усі вірили у його божественне походження. Будь-яке інше пояснення було немислимим.
Однак тепер усе змінилося. Протягом останнього століття кілька вчених намагалися з'ясувати, як зародилося перше життя. Вони навіть намагалися відтворити цей момент у своїх лабораторіях: створити абсолютно нове життя з нуля.
Наразі з цим завданням ніхто не впорався, але людство пройшло довгий шлях. Сьогодні багато вчених, які вивчають походження життя, впевнені, що вони на правильному шляху - і вони проводять експерименти, щоб підкріпити цю впевненість.
Це історія нашого прагнення розкрити секрет нашого походження. Це історія одержимості, боротьби та блискучої творчості, яка включає найбільші відкриття сучасної науки. Прагнення зрозуміти витоки життя заводило чоловіків і жінок до найвіддаленіших куточків нашої планети. Деяких із науковців вважали монстрами, а іншим доводилось працювати під гнітом жорстоких тоталітарних режимів. Життя - дуже давня штука. Динозаври - мабуть, найвідоміші вимерлі істоти, і вони існували 250 мільйонів років тому. Але життя бере свій початок набагато раніше.
Людина - не унікальний вид. Хоч як би нам цього не хотілося
Найдавнішим відомим скам'янілим решткам - близько 3,5 млрд років. Це в 14 разів перевищує вік найдавніших динозаврів. Але можуть існувати і давніші докази. Наприклад, у серпні 2016 року дослідники виявили, на їхню думку, скам'янілих мікробів, чий вік сягає 3,7 млрд років.
Найдавніші скам'янілості
АВТОР ФОТО, NUTMAN ET AL, NATURE
Підпис до фото,
Найдавніші скам'янілості
Сама Земля не набагато старша - наша планета сформувалася 4,5 мільярда років
Объяснение: