1 Поэты, рассказывая нам о Родине и родной природе, передают нам мысли о том, что Родина это святое, что Родина это то единственное место, где человек чувствует себя счастливым и одухотворенным. Поэты передают нам, как правило, в таких стихотворениях свои чувства, эмоции, переживания, состояние души на определённый момент. Родина и родная природа справиться поэтам с их жизненными проблемами. К теме Родины прибегали очень многие поэты. Я бы даже сказала, что все поэты хоть раз упоминали Родину в своих стихотворениях.
3 лирический герой любит свою родину , но другие( мальчишка и девочки), думая что где-то лучше, забывают родину. а через некоторое время будут вспоминать и даже приедуд обратно. "край родной, на век- любимый. где найти еще такой?"
Великий німецький літератор Бертольтт Брехт своєму всесвітньому визнанню зобов’язаний саме театру та драматургії.
Однією з найвідоміших драм, в якій Брехт підняв моральну відповідальність особи за все те, що у світі відбувається, стала драма „Життя Галілея”. Даний витвір можна віднести до філософського твору, який вчить людину переосмислювати всі свої дії і всі події, які відбуваються навколо.
В драмі Брехт наділив образ головного героя – Галілея, символом різкого перевороту як в науці, так і в духовній сфері життя, а також переосмислення
і розуміння людиною свого особового місця у Всесвіті.
Події, які висвітлюються в драмі, відбуваються в епоху Відродження в Італії. „…Кожен день приносить щось нове. Навіть столітні старці вимагають, щоб юнаки кричали їм у вуха про нові відкриття, що земля є нерухомим центром Світу — вона рухається навколо сонця…”.
Із самого народження життя Галілея приречене на драматизм. Молодого та великого вченого інквізитори змушують зріктися всіх своїх відкриттів про те, що Земля крутиться навколо своєї осі та Сонця.
Скільки б не намагався головний герой драми відстоювати власні вчення, його
все ж таки примушують перед інквізиторським судом повністю зріктися своїх вчень. Та Галілей не зламний в одному – він непохитно залишається служити істині. Заради цього головний герой здатен зріктися всього, і вчень і учнів; не їсти та не спати. Він згоден віддати все, тільки щоб істина була завжди поруч.
На всі звинувачення у зраді, які лунають в бік Галілея від його учнів: „…Нещасна та країна, у якої немає героїв”, він відповідає: „…Чесна саме та країна, яка потребує героїв…”. Галілей згоден працювати, не покладаючи рук, навіть не знаючи про те, чи знайде його праця свого слухача чи ні.
У драмі Брехта виникають зіткнення декількох ідей про людські долі, а сюжетна лінія вимальовує лінію усвідомлення головним героєм відповідальності за долю багатьох людей, а також усвідомлення своєї особистої значимості у світі.
Трагізм життя Галілея полягає в тому, що драматургом були поставлені перед головним героєм дуже суттєві питання, а саме: про долю самої науки (за яку на протязі всього твору так сильно турбується Галілей). А також гостру проблему власної відповідальності Галілея перед історією і народом.
2 описание: какое небо голубое
рассуждение: тополиный пух
повествование: мишкина каша
3 лирический герой любит свою родину , но другие( мальчишка и девочки), думая что где-то лучше, забывают родину. а через некоторое время будут вспоминать и даже приедуд обратно. "край родной, на век- любимый. где найти еще такой?"
Великий німецький літератор Бертольтт Брехт своєму всесвітньому визнанню зобов’язаний саме театру та драматургії.
Однією з найвідоміших драм, в якій Брехт підняв моральну відповідальність особи за все те, що у світі відбувається, стала драма „Життя Галілея”. Даний витвір можна віднести до філософського твору, який вчить людину переосмислювати всі свої дії і всі події, які відбуваються навколо.
В драмі Брехт наділив образ головного героя – Галілея, символом різкого перевороту як в науці, так і в духовній сфері життя, а також переосмислення
і розуміння людиною свого особового місця у Всесвіті.
Події, які висвітлюються в драмі, відбуваються в епоху Відродження в Італії. „…Кожен день приносить щось нове. Навіть столітні старці вимагають, щоб юнаки кричали їм у вуха про нові відкриття, що земля є нерухомим центром Світу — вона рухається навколо сонця…”.
Із самого народження життя Галілея приречене на драматизм. Молодого та великого вченого інквізитори змушують зріктися всіх своїх відкриттів про те, що Земля крутиться навколо своєї осі та Сонця.
Скільки б не намагався головний герой драми відстоювати власні вчення, його
все ж таки примушують перед інквізиторським судом повністю зріктися своїх вчень. Та Галілей не зламний в одному – він непохитно залишається служити істині. Заради цього головний герой здатен зріктися всього, і вчень і учнів; не їсти та не спати. Він згоден віддати все, тільки щоб істина була завжди поруч.
На всі звинувачення у зраді, які лунають в бік Галілея від його учнів: „…Нещасна та країна, у якої немає героїв”, він відповідає: „…Чесна саме та країна, яка потребує героїв…”. Галілей згоден працювати, не покладаючи рук, навіть не знаючи про те, чи знайде його праця свого слухача чи ні.
У драмі Брехта виникають зіткнення декількох ідей про людські долі, а сюжетна лінія вимальовує лінію усвідомлення головним героєм відповідальності за долю багатьох людей, а також усвідомлення своєї особистої значимості у світі.
Трагізм життя Галілея полягає в тому, що драматургом були поставлені перед головним героєм дуже суттєві питання, а саме: про долю самої науки (за яку на протязі всього твору так сильно турбується Галілей). А також гостру проблему власної відповідальності Галілея перед історією і народом.