Вопросы и задания 1. О каком времени года пишет поэт? Можно ли дать
однозначный ответ? Почему? Если трудно, спроси об этом
учителя.
2. Каким размером написано стихотворение?
3. Может ли быть “государство ромашек"? Если нет, то
как тогда объяснить это выражение?
4. Попробуй найти и определить тропы, использованные
5. Найди информацию о Н. Заболоцком, поделись ею с
в этом стихотворении.
одноклассниками.
На планете Маленького принца, как на любой другой планете, растут
травы полезные и вредные. А значит, есть там хорошие семена хороших,
полезных трав и вредные семена дурной, сорной травы. Но ведь семена
невидимы. Они спят глубоко под землей, пока одно из них не вздумает
проснуться. Тогда оно пускает росток; он расправляется и тянется к
солнцу, сперва такой милый и безобидный. Если это будущий редис или
розовый куст, пусть его растет на здоровье. Но если это какая-нибудь
дурная трава, надо вырвать ее с корнем, как только ее узнаешь. И вот
на планете Маленького принца есть ужасные, зловредные семена.. . это
семена баобабов. Почва планеты вся заражена ими. А если баобаб не
распознать вовремя, потом от него уже не избавишься. Он завладеет всей
планетой. Он пронижет ее насквозь своими корнями. И если планета
очень маленькая, а баобабов много, они разорвут ее на клочки.
- Есть такое твердое правило, - сказал мне позднее Маленький
принц. - Встал поутру, умылся, привел себя в порядок - и сразу же
приведи в порядок свою планету.
Объяснение:
Яким Сомко походив з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Сомко активно прагнув зібрати чорну раду (такі ради носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана, тому називалися чорними), бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі. Був Яким Сомко далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю, але перед Ніжинською радою повівся благородно і навіть погодився поступитися булавою Васюті, щоб тільки вона не потрапила в руки Брюховецькому. Та було вже надто пізно думати про єдність після затяжних міжусобиць — Іванець використав усі можливості бути вибраним. Після поразки на Ніжинській «чорній» раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників Ромодановського й Гагіна, але ті видали його Іванцеві, який не забарився приректи в’язня до смерті. Звісно П. Куліш ідеалізує в романі образ Сомка. Наказний гетьман Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він — продовжувач справи Богдана Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву!». Він щирий і незлобливий лицар, гордий і розумний ватажок. Коли вірні йому козаки вирішили покласти голови, але не віддати свого гетьмана на поталу, він говорить: «Братці милі! Що вам битись за мою голову, коли погибає Україна!«.