Вопросы
1. О каком великом деле мечтал юноша Чернышевский?
2. Какие картины наблюдал будущий писатель в Саратове?
3. Как учился Чернышевский?
4. Чем не понравился начальству молодой учитель Саратовской гимназии Николай
Чернышевский?
5. Чему были посвящены «Очерки Гоголевского периода русской литературы» и дис-
сертация «Эстетические отношения искусства к действительности»?
6. Расскажите о расправе над Чернышевским, а также об идейной стойкости Николая
Гавриловича в ссылке в последние годы его жизни.​

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.

В зависимости от организации и оценки содержательного материала выделяют также лирическую комедию, сатирическую комедию, комедию интриги и комедию нравов.

Однако часто произведения комического жанра можно отнести к смешанному типу, т.к. именно в соединении различных комедийных принципов и приемов авторы достигают наивысшего комического эффекта.

Например, гоголевского «Ревизора» можно рассматривать как комедию положений, т.к. в основу ее положено недоразумение, и как комедию характеров, т.к. герои ее представляют собой социальные типы, иллюстрирующие человеческие недостатки: мздиомство, глупость, нравственную нечистоплотность, халатность и т.п.

Следует упомянуть и о такой разновидности комедии, которую называют «высокой». В таких произведениях комический эффект достигается не использованием юмористических приемов, вызывающих смех, а иронией. Они изображают не смешные, а скорее трагичные в своей нелепости ситуации. К «высоким» комедиям относят «Горе от ума» А. Грибоедова.

Иногда встречается и авторское истолкование жанра комедии. Например, комедиями называл свои пьесы А. Чехов («Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестры», «Вишневый сад»).

А в литературе средних веков комедией считали произведение любого жанра, даже не драматического, которое плохо начиналось, но благополучно заканчивалось. К примеру, «Божественная комедия» Данте Алигьери.