1.Іван Олександрович Хлестаков - молодий поміщик, дворянин, який одного разу потрапив в незручну ситуацію.Йому довелося серйозно програти в карти всі свої гроші і зупинитися в невеликому місті Н. Там приймають за довгоочікуваного ревізора з Москви бо особистість була прихована а таке зухвале поява і характер не полишало їм сумнівів що це саме той Ревізор.
2. Доглядач училищ Лука Лукич Хлопов приніс 300 рублів. Піклувальник богоугодних закладів Артемій Пилипович Суниця - 400 рублів. Поміщики Бобчинський і Добчинський - 65 рублів. Купці дають "в борг" 500 рублів Антон Антонович дає 400 рублів. Йому потрібні були хоч якісь гроші щоб виїхати до Саратова, але беручи в борг не соромився просити великі суми.
3. Антон Антонович - городничий. На початку комедії йому все одно на закони, і порядки в місті, він ігнорує всі порушення і свої обов'язки. Але коли дізнається що приїжджає ревізор, питаеться все приховати. При приїзді фальшивого ревізора меняеться його характер вiн готовий зробити все, що б уникнути проблем. Намагається задобрити його всіма зручностями, хабарами.Тут відкриває його безпорадність і не бажання нести покарання за свою Безладність
4. Чиновники повинні зробити вигляд, що все в їх установах в порядку. А після від'їзду ревізора життя в повітовому містечку знову піде «по накатаній». Насправді ні в одній з цих областей справи не йдуть так, як треба. Всі чиновники дбають лише про одне: як би добре жити, нічого не роблячи. Правосуддя, охорону здоров'я, освіту - справи у всіх цих сферах залишають бажати кращого.
Тургенев прямо воссоздает кусочек мира. Тончайшим образом описанная природа, дуновение атмосферы, дети с их историями и характерами - это как будто часть великолепной картины. Спокойной, родной, умиротворяющей.
Не просто охотник встречает нескольких героев и те рассказывают занимательные страшные истории у огня. Это рассказывают тонко прописанные, хотя и всего несколькими мазками, сельские дети. Охотник словно заглядывает в таинственную часть их детской жизни, там, где сладкие страхи, мистика... То есть это не просто внешние истории, а часть общей картины. И Тургненев не противопоставляет жизнь природы, которую он так живо чувствует, со сказочными переживаниями детей - все это часть вот этого мира вокруг.
1.Іван Олександрович Хлестаков - молодий поміщик, дворянин, який одного разу потрапив в незручну ситуацію.Йому довелося серйозно програти в карти всі свої гроші і зупинитися в невеликому місті Н. Там приймають за довгоочікуваного ревізора з Москви бо особистість була прихована а таке зухвале поява і характер не полишало їм сумнівів що це саме той Ревізор.
2. Доглядач училищ Лука Лукич Хлопов приніс 300 рублів. Піклувальник богоугодних закладів Артемій Пилипович Суниця - 400 рублів. Поміщики Бобчинський і Добчинський - 65 рублів. Купці дають "в борг" 500 рублів Антон Антонович дає 400 рублів. Йому потрібні були хоч якісь гроші щоб виїхати до Саратова, але беручи в борг не соромився просити великі суми.
3. Антон Антонович - городничий. На початку комедії йому все одно на закони, і порядки в місті, він ігнорує всі порушення і свої обов'язки. Але коли дізнається що приїжджає ревізор, питаеться все приховати. При приїзді фальшивого ревізора меняеться його характер вiн готовий зробити все, що б уникнути проблем. Намагається задобрити його всіма зручностями, хабарами.Тут відкриває його безпорадність і не бажання нести покарання за свою Безладність
4. Чиновники повинні зробити вигляд, що все в їх установах в порядку. А після від'їзду ревізора життя в повітовому містечку знову піде «по накатаній». Насправді ні в одній з цих областей справи не йдуть так, як треба. Всі чиновники дбають лише про одне: як би добре жити, нічого не роблячи. Правосуддя, охорону здоров'я, освіту - справи у всіх цих сферах залишають бажати кращого.
Тургенев прямо воссоздает кусочек мира. Тончайшим образом описанная природа, дуновение атмосферы, дети с их историями и характерами - это как будто часть великолепной картины. Спокойной, родной, умиротворяющей.
Не просто охотник встречает нескольких героев и те рассказывают занимательные страшные истории у огня. Это рассказывают тонко прописанные, хотя и всего несколькими мазками, сельские дети. Охотник словно заглядывает в таинственную часть их детской жизни, там, где сладкие страхи, мистика... То есть это не просто внешние истории, а часть общей картины. И Тургненев не противопоставляет жизнь природы, которую он так живо чувствует, со сказочными переживаниями детей - все это часть вот этого мира вокруг.
Подробнее - на -
Объяснение: