Мольєр робить матеріальні цінності неважливими та нагадує, що за гроші не купуєш розуміння і почуття. Письменник дуже цікаво порівнює розум людей різного соціального статусу та доводить, що статусність зовсім не показник інтелектуального розвитку, незважаючи на отриману освіту. Це порівняння дозволяє подивитися на життя по-новому та бути більш вільним в спілкуванні між людьми.
Драматург дозволяє людям з сарказмом подивитися на свої недоліки і посміятися з кумедних ситуацій в житті. В сучасному житті часто так не вистачає почуття гумору та вміння з легкістю відноситься до своїх помилок.
Каким вы представляете себе автора? Мне кажется, автором этой поэмы может быть один из князей. Ведь события описаны столь точно и кажется, что автор сам присутствовал на них. Когда я читаю поэму "Слово о полку Игрореве", в моей голове очень четко вырисовывается картина некоторых событий тех дней, походов, битв. Или, может показаться, что эту поэму (или часть ее) написала убитая горем женщина. Начало третьей части - плач Ярославны, по моему мнению, самая поэтическая часть "Слова". "И утру кровавые я раны, Над могучим телом наклонясь".
Объяснение:
Мольєр робить матеріальні цінності неважливими та нагадує, що за гроші не купуєш розуміння і почуття. Письменник дуже цікаво порівнює розум людей різного соціального статусу та доводить, що статусність зовсім не показник інтелектуального розвитку, незважаючи на отриману освіту. Це порівняння дозволяє подивитися на життя по-новому та бути більш вільним в спілкуванні між людьми.
Драматург дозволяє людям з сарказмом подивитися на свої недоліки і посміятися з кумедних ситуацій в житті. В сучасному житті часто так не вистачає почуття гумору та вміння з легкістю відноситься до своїх помилок.
Мне кажется, автором этой поэмы может быть один из князей. Ведь события описаны столь точно и кажется, что автор сам присутствовал на них. Когда я читаю поэму "Слово о полку Игрореве", в моей голове очень четко вырисовывается картина некоторых событий тех дней, походов, битв.
Или, может показаться, что эту поэму (или часть ее) написала убитая горем женщина. Начало третьей части - плач Ярославны, по моему мнению, самая поэтическая часть "Слова".
"И утру кровавые я раны,
Над могучим телом наклонясь".