Хайку (іноді хокку ) – це короткі вірші без рими, в яких використовується мова відчуттів для вираження емоцій і образів. Часто натхненням для хайку служать природні стихії, миті краси і гармонії або пережиті сильні емоції. Жанр поезії хайку був створений в Японії, а вже пізніше став використовуватися поетами у всьому світі, включаючи і Росію. Прочитавши цю статтю, ви зможете ближче познайомитися з хайку, а також дізнатися, як складати хайку самостійно.
Розуміння структури хайку
Ознайомтеся зі звуковою структурою хайку. Традиційне японське хайку складається з 17 «він», або звуків, розділених на три частини: 5 звуків, 7 звуків і 5 звуків. У українській мові «він» прирівнюється до стилю. З моменту своєї появи жанр хайку зазнав деяких змін, і сьогодні багато авторів хайку, ні японські, ні росіяни, не дотримуються структури з 17 складів.
Склади в українській мові можуть складатися з різної кількості літер, на відміну від японського, в якому майже всі склади однакової довжини. Тому хайку з 17 складів російською мовою може виявитися куди довше аналогічного японського, порушуючи, таким чином, концепцію глибоко опису образу кількома звуками. Як було сказано, форма 5-7-5 більше не вважається обов’язковою, однак у шкільній програмі це не зазначено, і більшість школярів вивчають хайку на основі консервативних стандартів.
Якщо, пишучи хайку, ви не можете визначитися з кількістю складів, то зверніться до японського правилом, згідно з яким хайку має читатися на одному диханні. Значить, довжина хайку українською мовою може варіюватися від 6 до 16 складів.
Наприклад, прочитайте хайку Кобаяші Ісса в перекладі В. Маркової :
Ах, не топчи траву !
Там світлячки сяяли
Вчора нічний часом.
Використовуйте хайку для зіставлення двох ідей. Японське слово кіру, що значить різка, служить для позначення дуже важливого принципу розбиття хайку на дві частини. Ці частини не повинні залежати один від одного граматично і образно.
Гавриил Романович Державин – русский поэт и драматург эпохи Просвещения. Он также являлся государственным деятелем, сенатором и тайным советником. Писатель родился 3 (14) июля 1743 года в Казанской губернии в обедневшей дворянской семье. Детство провел в родовом имении в селе Сокуры под Казанью. В 1759 году был отправлен на обучение в одну из казанских гимназий. За успехи в области геометрии был зачислен в Инженерный корпус в Петербурге. Однако, по случайно ошибке в 1762 году был вынужден пойти служить солдатом в Преображенский полк. Особых успехов на новом поприще не имел. Лишь в 1772 году был произведен в прапорщики, а в 1777 году был отправлен в отставку.
После ухода в отставку по протекции Вяземского, писатель поступил на службу в Сенат. А через год женился на 16-летней Екатерина Бастадион. Первые серьезные работы Державина относятся именно к этому периоду, хотя заниматься сочинительством он начал ещё в гимназии. Широкая известность пришла в 1783 году с появлением оды «Фелица». В своих произведениях писатель старался придерживаться классицизма. Позже появились произведения «Бог», «Вельможа», «Осень во время осады Очакова», «Водопад» и другие. Державин первым в русской литературе стал использовать прием «образной звукозаписи», то есть создание определенных художественных образов при слушании или чтении произведения.
После ошеломительного успеха в литературной сфере, у писателя стремительно пошла в гору и статская карьера. Его назначали губернатором Олонецкой губернии, затем Тамбовской. В 1791 году был секретарем, а позже и тайным советником императрицы Екатерины II. С 1802 года по 1803 был назначен Министром юстиции страны. В октябре 1803 года был освобождено от всех государственных постов и отправлен в отставку. В последние годы жизни писатель жил в своем имении в Новгородской губернии и занимался литературной деятельностью. Умер поэт в июле 1816 года.
Хайку (іноді хокку ) – це короткі вірші без рими, в яких використовується мова відчуттів для вираження емоцій і образів. Часто натхненням для хайку служать природні стихії, миті краси і гармонії або пережиті сильні емоції. Жанр поезії хайку був створений в Японії, а вже пізніше став використовуватися поетами у всьому світі, включаючи і Росію. Прочитавши цю статтю, ви зможете ближче познайомитися з хайку, а також дізнатися, як складати хайку самостійно.
Розуміння структури хайку
Ознайомтеся зі звуковою структурою хайку. Традиційне японське хайку складається з 17 «він», або звуків, розділених на три частини: 5 звуків, 7 звуків і 5 звуків. У українській мові «він» прирівнюється до стилю. З моменту своєї появи жанр хайку зазнав деяких змін, і сьогодні багато авторів хайку, ні японські, ні росіяни, не дотримуються структури з 17 складів.
Склади в українській мові можуть складатися з різної кількості літер, на відміну від японського, в якому майже всі склади однакової довжини. Тому хайку з 17 складів російською мовою може виявитися куди довше аналогічного японського, порушуючи, таким чином, концепцію глибоко опису образу кількома звуками. Як було сказано, форма 5-7-5 більше не вважається обов’язковою, однак у шкільній програмі це не зазначено, і більшість школярів вивчають хайку на основі консервативних стандартів.
Якщо, пишучи хайку, ви не можете визначитися з кількістю складів, то зверніться до японського правилом, згідно з яким хайку має читатися на одному диханні. Значить, довжина хайку українською мовою може варіюватися від 6 до 16 складів.
Наприклад, прочитайте хайку Кобаяші Ісса в перекладі В. Маркової :
Ах, не топчи траву !
Там світлячки сяяли
Вчора нічний часом.
Використовуйте хайку для зіставлення двох ідей. Японське слово кіру, що значить різка, служить для позначення дуже важливого принципу розбиття хайку на дві частини. Ці частини не повинні залежати один від одного граматично і образно.
Гавриил Романович Державин – русский поэт и драматург эпохи Просвещения. Он также являлся государственным деятелем, сенатором и тайным советником. Писатель родился 3 (14) июля 1743 года в Казанской губернии в обедневшей дворянской семье. Детство провел в родовом имении в селе Сокуры под Казанью. В 1759 году был отправлен на обучение в одну из казанских гимназий. За успехи в области геометрии был зачислен в Инженерный корпус в Петербурге. Однако, по случайно ошибке в 1762 году был вынужден пойти служить солдатом в Преображенский полк. Особых успехов на новом поприще не имел. Лишь в 1772 году был произведен в прапорщики, а в 1777 году был отправлен в отставку.
После ухода в отставку по протекции Вяземского, писатель поступил на службу в Сенат. А через год женился на 16-летней Екатерина Бастадион. Первые серьезные работы Державина относятся именно к этому периоду, хотя заниматься сочинительством он начал ещё в гимназии. Широкая известность пришла в 1783 году с появлением оды «Фелица». В своих произведениях писатель старался придерживаться классицизма. Позже появились произведения «Бог», «Вельможа», «Осень во время осады Очакова», «Водопад» и другие. Державин первым в русской литературе стал использовать прием «образной звукозаписи», то есть создание определенных художественных образов при слушании или чтении произведения.
После ошеломительного успеха в литературной сфере, у писателя стремительно пошла в гору и статская карьера. Его назначали губернатором Олонецкой губернии, затем Тамбовской. В 1791 году был секретарем, а позже и тайным советником императрицы Екатерины II. С 1802 года по 1803 был назначен Министром юстиции страны. В октябре 1803 года был освобождено от всех государственных постов и отправлен в отставку. В последние годы жизни писатель жил в своем имении в Новгородской губернии и занимался литературной деятельностью. Умер поэт в июле 1816 года.