Мілдред не читає, постійно дивиться телевізор, забула навіть, де і коли вперше зустрілася зі своїм чоловіком, не має про що з ним говорити, не хоче мати дітей, вимагає грошей; Місіс Фелпс не читає, поміняла трьох чоловіків, байдужа до кожного,“у мене немає дітей, та й хто, будучи при своєму розумі, захоче їх мати”?; Місіс Бауеллс не читає, “це не так страшно: дев’ять днів з десяти діти в школі, а коли вони приходять додому, я заганяю їх в вітальню і вмикаю телевізор, це як закинути брудний одяг у пральну машину” Фабер читає, “мені аж болить від того, що відбувається”, допомагає Гаєві Монтегу врятуватися «радіопередавач, читає Біблію»; Кларіс Маклелен читає, як і вся її сім’я. з нею цікаво поговорити навіть про найменші дрібниці “як вам не соромно, ви ні в кого не закохані”(про кульбабу, про дощ), вміє дружити брандмейстер Бітті читає, вважає себе невинним, бо люди самі перестали читати, продовжує цитату про Рідлі(“з божою поміччю, Рідлі, ми сьогодні запалимо таку свічку, якої їм не загасити довіку”, “світ спокійно обходиться без книг”, цинізм переходить у відчай, прагне смерті). Гай Монтег спочатку з одними, потім з іншими “я не хочу робити тільки те, що мені скажуть, я не хочу переходити на чиїсь бік”
Мифы, в отличие от сказок, населены богами и героями. Структура мифа строится на основе сюжетной линии, которая может иметь многократные повторы в других сюжетах. Сказка имеет строго определенную композицию. Сохранять ее устойчивые формообразующие элементы: троекратные повторы, ситуации испытания героев, обилие постоянных эпитетов.
Миф (др. -греч. μῦθος — «речь, слово; сказание, предание») — повествование, воспроизводящее представления людей о мире, месте человека в нём, о происхождении всего сущего, о богах и героях и предполагающее приоритет режима одновременности восприятия и мышления.
Мифы – это древнейшие предания, отражавшие в коллективном сознании обобщенный образ окружающего мира. В античной мифологической литературе сложился особый эпический жанр, который позволял в форме образного повествования создать цельную систему мифических героев, определявшую, по мнению древних, судьбу человека и развитие исторических событий.
Сказка также относятся к древнейшим видам коллективного народного творчества. Сказочный вымысел переосмыслить закономерности человеческой жизни и объяснить прядок вещей, который определен волей свыше. В сказках разных народов нашли отражение фрагменты этнических культовых обрядов и языческих ритуалов. С ними связаны волшебные превращения героев, мотив колдовства, смерти и воскрешения, чудодейственной силы амулетов.
Мілдред не читає, постійно дивиться телевізор, забула навіть, де і коли вперше зустрілася зі своїм чоловіком, не має про що з ним говорити, не хоче мати дітей, вимагає грошей; Місіс Фелпс не читає, поміняла трьох чоловіків, байдужа до кожного,“у мене немає дітей, та й хто, будучи при своєму розумі, захоче їх мати”?; Місіс Бауеллс не читає, “це не так страшно: дев’ять днів з десяти діти в школі, а коли вони приходять додому, я заганяю їх в вітальню і вмикаю телевізор, це як закинути брудний одяг у пральну машину” Фабер читає, “мені аж болить від того, що відбувається”, допомагає Гаєві Монтегу врятуватися «радіопередавач, читає Біблію»; Кларіс Маклелен читає, як і вся її сім’я. з нею цікаво поговорити навіть про найменші дрібниці “як вам не соромно, ви ні в кого не закохані”(про кульбабу, про дощ), вміє дружити брандмейстер Бітті читає, вважає себе невинним, бо люди самі перестали читати, продовжує цитату про Рідлі(“з божою поміччю, Рідлі, ми сьогодні запалимо таку свічку, якої їм не загасити довіку”, “світ спокійно обходиться без книг”, цинізм переходить у відчай, прагне смерті). Гай Монтег спочатку з одними, потім з іншими “я не хочу робити тільки те, що мені скажуть, я не хочу переходити на чиїсь бік”
Мифы, в отличие от сказок, населены богами и героями. Структура мифа строится на основе сюжетной линии, которая может иметь многократные повторы в других сюжетах. Сказка имеет строго определенную композицию. Сохранять ее устойчивые формообразующие элементы: троекратные повторы, ситуации испытания героев, обилие постоянных эпитетов.
Миф (др. -греч. μῦθος — «речь, слово; сказание, предание») — повествование, воспроизводящее представления людей о мире, месте человека в нём, о происхождении всего сущего, о богах и героях и предполагающее приоритет режима одновременности восприятия и мышления.
Мифы – это древнейшие предания, отражавшие в коллективном сознании обобщенный образ окружающего мира. В античной мифологической литературе сложился особый эпический жанр, который позволял в форме образного повествования создать цельную систему мифических героев, определявшую, по мнению древних, судьбу человека и развитие исторических событий.
Сказка также относятся к древнейшим видам коллективного народного творчества. Сказочный вымысел переосмыслить закономерности человеческой жизни и объяснить прядок вещей, который определен волей свыше. В сказках разных народов нашли отражение фрагменты этнических культовых обрядов и языческих ритуалов. С ними связаны волшебные превращения героев, мотив колдовства, смерти и воскрешения, чудодейственной силы амулетов.
Объяснение:
надеюсь что смогла вам.
Удачи вам ^_^