Разом із величними постатями історичних діячів визвольного руху, захисників рідної землі, героїчних месників з народу в творчості Тараса Григоровича Шевченка постає тема нелегкої жіночої долі. Образ жінки-коханої, жінки-матері часто зустрічається в Шевченкових творах. Для поета жіноча доля не просто була темою творчості, це було наболіле питання його життя. Вирісши сиротою, Тарас Григорович не знав що таке материнська любов, турбота й ніжність.
Зате добре відчував бійку і лайку мачухи. Навіть ставши вільним, поет так і не одружився, не завів сім‘ї. Саме тому він так щиро співпереживає героям своїх творів.
Доля жінки-кріпачки у Шевченкових творах завше була трагічною, бо саме такою вона була в жінок, котрі зустрічалися поетові у житті. Важка праця, страхітливі умови життя, знущання – усе це знайшло відображення у Шевченкових творах “Наймичка”, “Утоплена”, “Катерина”, “Причинна”.
Поет часто порушує проблему долі дівчини-покритки. Скільки таких скривджених дівчат ми бачимо у його творах!
Улюбленим жіночим образом у поета був образ матері з дитиною. Він завжди співчував дітям, страшенно їх любив.
Отже, жіноча доля була для Тараса Шевченка перш за все трагедією особистою, проблемою, що торкнулася ніжних струн Кобзаревої душі.
1.Проблема небрежного, даже жестокого отношения к домашним животным. Лошади в рассказе содержатся в нечеловеческих условиях, они заморенные и павшие духом.
2.Проблема предательства. Человек по сути предал своих лошадей, которые служили ему веками верой и правдой, променял их на трактора и комбайны и выкинул на задворки жизни за ненадобностью.
3.Проблема горькой правды. Герой не смог сказать лошадям, что действительно в они жили лучше. Не подумал или не сообразил, что мог своим ответом взбодрить лошадей, подарить им надежду. Потому что знать о том, что не всегда было так плохо, уже значит обрести веру в то, что не всегда так плохо будет.
4.Проблема конфликта со своей совестью. Герой понимает, что то, как люди относятся к лошадям не правильно, и испытывает муки совести оттого, что и сам ничего не делает, чтобы исправить эту ситуацию, от собственного бессилия.
Зате добре відчував бійку і лайку мачухи. Навіть ставши вільним, поет так і не одружився, не завів сім‘ї. Саме тому він так щиро співпереживає героям своїх творів.
Доля жінки-кріпачки у Шевченкових творах завше була трагічною, бо саме такою вона була в жінок, котрі зустрічалися поетові у житті. Важка праця, страхітливі умови життя, знущання – усе це знайшло відображення у Шевченкових творах “Наймичка”, “Утоплена”, “Катерина”, “Причинна”.
Поет часто порушує проблему долі дівчини-покритки. Скільки таких скривджених дівчат ми бачимо у його творах!
Улюбленим жіночим образом у поета був образ матері з дитиною. Він завжди співчував дітям, страшенно їх любив.
Отже, жіноча доля була для Тараса Шевченка перш за все трагедією особистою, проблемою, що торкнулася ніжних струн Кобзаревої душі.
1.Проблема небрежного, даже жестокого отношения к домашним животным. Лошади в рассказе содержатся в нечеловеческих условиях, они заморенные и павшие духом.
2.Проблема предательства. Человек по сути предал своих лошадей, которые служили ему веками верой и правдой, променял их на трактора и комбайны и выкинул на задворки жизни за ненадобностью.
3.Проблема горькой правды. Герой не смог сказать лошадям, что действительно в они жили лучше. Не подумал или не сообразил, что мог своим ответом взбодрить лошадей, подарить им надежду. Потому что знать о том, что не всегда было так плохо, уже значит обрести веру в то, что не всегда так плохо будет.
4.Проблема конфликта со своей совестью. Герой понимает, что то, как люди относятся к лошадям не правильно, и испытывает муки совести оттого, что и сам ничего не делает, чтобы исправить эту ситуацию, от собственного бессилия.
ответ : а) проблема с отношениями с животными