оїм улюбленим оповіданням Едгара По є «Золотий жук». Воно присвячене розповіді про дешифровку старовинного рукопису, майстерно виконану Леграном. Автор повідомляє, що колись Легран був дуже багатою людиною, але фортуна відвернулася від нього, і він, мало не жебраком, стомлений життям у великому місті, поселився на се-лівановому острові. Якось під час прогулянки узбережжям із своїм служником Юпітером він знаходить золотого жука і шматок пергаменту, котрі згодом послужили ключем для знаходження скарбу. Оскільки Легран був людиною обізнаною, добре розумівся на фізиці, хімії, непогано знав історію і навіть докладно вивчив життя капітана піратів Кіда, ці знахідки не давали йому спокою. Весь час він аналізував, що саме можуть приховувати знайдені речі, проте був впевнений в одному - за всім цим стоїть скарб. Піднісши пергамент до вогню, Легран побачив, як під впливом тепла на ньому з’явилася криптограма із зображенням черепа і низкою цифр. Завдяки величезній витримці, логіці мислення, порівнянням і логічним висновкам, а головне - старанності він зміг дешифрувати піратські знаки. Дуже цікаво ігати за ходом думки головного героя, але ще цікавіше дізнатися, що винагородою за величезний труд йому дістався досить великий скарб пірата Кіда.
Васютка побежал за глухарем, он хотел его поймать и заблудился в тайге. Ему было страшно, но его природная память, находчивость, смекалка и решительность ему выжить в этих суровых условиях тайги. Четыре дня он был один на лоне природы. Васютка смог выжить еще и потому, что он знал как правильно нужно себя вести в тайге. сначала он расстерялся, но пересилив свой страх понял, что надо все испытания выдержать и . Он залез на высокое дерево, чтобы понять, где он находится. Он выбрал верное направление и пошел по нему, найдя озеро, где много рыбы. Мальчик берег свой хлеб и не ел все сразу, знал, что надо расстянуть провизию на долгий срок. Озеро вывело его к реке и тогда он понял, что . Он шел по течению Енисея и его нашли взрослые. Васютка знал правила поведения в лесу, был находчив, терпелив и проявлял смелость и решительность, за что был и вознагражден.
оїм улюбленим оповіданням Едгара По є «Золотий жук». Воно присвячене розповіді про дешифровку старовинного рукопису, майстерно виконану Леграном. Автор повідомляє, що колись Легран був дуже багатою людиною, але фортуна відвернулася від нього, і він, мало не жебраком, стомлений життям у великому місті, поселився на се-лівановому острові. Якось під час прогулянки узбережжям із своїм служником Юпітером він знаходить золотого жука і шматок пергаменту, котрі згодом послужили ключем для знаходження скарбу. Оскільки Легран був людиною обізнаною, добре розумівся на фізиці, хімії, непогано знав історію і навіть докладно вивчив життя капітана піратів Кіда, ці знахідки не давали йому спокою. Весь час він аналізував, що саме можуть приховувати знайдені речі, проте був впевнений в одному - за всім цим стоїть скарб. Піднісши пергамент до вогню, Легран побачив, як під впливом тепла на ньому з’явилася криптограма із зображенням черепа і низкою цифр. Завдяки величезній витримці, логіці мислення, порівнянням і логічним висновкам, а головне - старанності він зміг дешифрувати піратські знаки. Дуже цікаво ігати за ходом думки головного героя, але ще цікавіше дізнатися, що винагородою за величезний труд йому дістався досить великий скарб пірата Кіда.
Объяснение: