Вспомните всё по структуре сюжета рассказа "Хлеб для собаки": завязка, развитие сюжета; кульминация; развязка. Это первое задание. Второе задание- аргументированный ответ на проблемный во по эпизоду рассказа"Хлеб для собаки".Вспомните, как выбрать тезис для ответа, аргументы для доказательства тезиса и как нужно делать выводы в конце аргументированного ответа.
Історичний шлях народу, як правило, починається з фантастичних переказів героїчних міфів, красивих легенд. У цих творах завжди є приховане зерно історичної дійсності, і це зерно завжди оздоблене фантазією оповідачів.
Уже в першому тисячолітті до нашої ери давні греки слухали віршовані оповідки про Троянську війну та про пригоди велемудрого Одіссея. Учені довгий час уважали події, про які розповідають епічні поеми "Іліада" та "Одіссея", більш міфічними, ніж історичними. Авторство цих поем приписували давньому народному співцю Гомеру. Але в сімдесятих роках XIX століття археолог Шліман розкопав на узбережжі Егейського моря ту саму Трою, про облогу якої розповідається в "Іліаді".
Якщо вірити Гомерові, війна між ахейцями та троянцями спричинилася внаслідок викрадення троянським царевичем Парісом славетної красуні Єлени, дружини спартанського царя Менелая. Ця подія сталася не без до верховного олімпійського бога Зевса, котрий пхукав привід утягти людей до винищувальної війни. У своєму творі Гомер не тільки розповідає про подальший розвиток подій, а й описує приклади незрівнянної мужності та відваги, що їх проявили кращі герої Еллади.
Описуючи бойові сутички, автор неодноразово підкреслює самовідданість улюбленців народу Ахілла та Гектора. Саме ці воїни є уособленням ідеалу людини, чоловіка, героя. Наче страшний буревій, лютував Гектор, закликаючи троянців мерщій здолати рів. Герою було подано віщий знак — він побачив подряпану до крові змію, яка вкусила в груди орла. Але Гектор, не шкодуючи власного життя, разом зі своїми воїнами трощив вежі, розбивав бійниці, видирав із землі міцні палі, що на них тримався весь кріпосний вал. І саме Гектор першим прорвався крізь ахейський вал, здобувши найвищої слави.
Леся Українка працювала переважно в жанрі драматургії. За відносно короткий час (1896 – 1913 рр.) написано понад 20 драматичних творів, які стали новим явищем в історії української драматургії. Актуальні ідеологічні, філософські, морально‑етичні проблеми сучасності виражались у нетрадиційних для української драматургії образах і сюжетах, взятих із світової літератури, історії, міфології. Надаючи нового трактування світовим образам письменниця збагачувала не лише національну, а й світову літературу. Хвилюючі теми суспільної активності людини, відповідальності відображено у поемах «Одержима», «Вавілонський полон», «Касандра», співвідношення свободи і влади – у поемі «Кам’яний господар», переконання обов’язку і вчинку – у поемахрелігійних сюжетів «На полі крові», «Руфін і Присцілла».Вершиною творчості Лесі Українки стала драма «Лісова пісня», яка утверджує людську мрію, високі почуття, перемогу краси життя над бездуховністю.Драматичні твори української письменниці Лесі Українки ставлять на сценах театрів вітчизняних та за кордоном. За мотивами драми «Лісова пісня» композитор М. Скорульський створив балет, композитор В. Кирейко – оперу. Твір двічі екранізували.
Объяснение: