Выберите одно из 3-х высказываний и напишите эссе, опираясь на тексты произведений В. Астафьева, Ч. Айтматова и В. Распутина, используйте цитаты. Объём 100-120 слов 1 «Учительство – это искусство, труд не менее творческий, чем труд писателя или композитора, но более тяжёлый и ответственный. Учитель обращается к душе человеческой не через музыку, как композитор, не с красок, как художник, а впрямую. Воспитывает личностью своей, своими знаниями и любовью, своим отношением к миру…». (Д. Лихачёв) 2 «Без доверия к учителю – учение не может давать добрых плодов». (Д. Менделеев) 3 «Дерево и учитель познаются по плоду». (Русская поговорка)

Рог изобилия - символ изобилия, богатства, довольства; из мифов древней Греции.
Фонический страх - навязчивое состояние непреодолимой боязни чего-нибудь, фобии.
Сизифов труд -иносказательно, бесплодный,изнурительный труд; происходит от имени мифического царя Сизифа.
Прокрустово ложе - заведомо искусственный образец, мерка, под кот.насильственно, часто во вред делу, стараются подогнать что-либо.
Ахиллесова пята - уязвимое место , больной вопрос для кого-то.
Ящик Пандоры - источник всевозможных бедствий, неприятностей, несчастий.
Муки Тантала -невыносимые страдания (физические и нравственные) из-зи невозможности вынести что-либо, к чему стремишься, чего желаешь; Тантал - сын Зевса.
Титанический труд - очень весомый физический труд; Титан - человек, обладающий невероятной физической силой.
Нить Ариадны - источник нахождения выхода из сложной ситуации.
Дары Данайцев - дары ( в переносном значении), поднесенные с предательским умыслом, таящие в себе опасности или гибель, для тех кому они предназначаются.

Я думаю, що оповідання Олдриджа Джеймса «Останній дюйм» – це історія про те, як важливо, щоб діти й батьки розуміли й любили один одного. Головні герої оповідання – батько й син. Батька кличуть Бен. Він був пілотом, але втратив роботу. А саме головне, мені здається, що він втратив свою сім’ю. Його дружина залишила його, тому що не могла жити в Аравії, де Бен працював. Вона виїхала на батьківщину. А його десятилітній син залишився з ним тільки тому, що Джоанна вирішила не забирати його із собою: він був їй не потрібний. «Так він і залишився ні із чим, якщо не вважати байдужої дружини, який він не був потрібний, так десятилітнього сина, що народився занадто пізно й, як розумів у глибині душі Бен, чужого їм обом – самотньої, неприкаяної дитини, що у десять років почував, що мати їм не цікавиться, а батько – стороння людина, різкий і небагатослівний, не знаючий, про що з ним говорити в ті рідкі хвилини, коли вони бували разом».