ответ: В каждом рассказе Чехов обличает пороки общества,заставляет читателей задуматься на проблемами социального неравенства и пресмыкания одних людей,перед другими.Действия происходят в разных местах,персонажи различны,но суть везде одна:бездуховность общества,самоунижение и полное отсутствие чувства достоинства,поклонение материальным ценностям.Ничтожность духовная,приводит к ничтожности физической,человек начинает существовать,безлико и бессловесно и не понимая,почему так происходит.Ущербность людей не в их положении в обществе,а то что они сами соглашаются с таким положение,потакают порочности и закрывают глаза на безобразия,лишь потому,что совершившие их люди выше по положению,богаче,"значимей" и просто ценят себя,опираясь на деньги,ранги.
"Толстый и тонкий"-два однокашника ,не видевшиеся несколько лет,встречаются на вокзале.Приятели рады встрече,но узнав о достигнутом положении "толстого","тонкий" начинает заискивать,унижаться,съёживается и становится мелким человечишкой.
"Хамелеон"-барский щенок кусает золотых дел мастера Хрюкина,жалоба полицейскому приводит к выяснению,не что случилось,а чей это пёс.Выяснив,что собака принадлежит брату Генерала,виновником происшествия становится сам укушенный,а городовой становится посмешищем толпы,лишь при упоминании имени генерала.
"Смерть чиновника"-случайно в театре,чихнув на лысину генералу,экзекутор Червяков умирает,от собственной трусости и глупости,впав в расстройство от страха преследования по службе.
"Маска"-на благотворительный бал маскарад приезжает человек в маске и оскорбительно ведёт себя с окружающими..Сняв маску,буян превращается в благодетеля и почётного гражданина,перед которым все преклоняются.Самоунижение интеллигентов отвратительно,они жалки и бес по собственной воле.
Произведения Чехова -это не только привлечение к проблеме общества автором,но и попытка призвать это общество прекратить быть рабами,униженными и оскорблёнными добровольно.
Деві – головний герой оповідання Джеймса Олдріджа, який протягом усього твору постає перед нами персонажем, який змінюється, розкриває свою душу та являє світові свої справді вражаючі моральні якості. Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а батько вважає приблизно так: «…десятирiчного сина, що народився надто пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом, самотнього, неприкаяного хлопчика, який у десять рокiв розумiв, що мати ним не цiкавиться, а батько – стороння людина, яка не знає, про що з ним говорити, рiзка й небагатослiвна в тi лiченi хвилини, коли вони бували разом.» З цього ж уривку ми маємо можливість дізнатись, що дружніх стосунків між батьком та сином немає, вони абсолютно чужі одне одному люди.Навіть коли Деві чогось боїться, він не подає виду, а, навпаки, намагається побороти свій страх та цікавиться будь-чим новим: «Маленький “Остер” нещадно кидало в розпеченому повiтрi то в один, то в другий бiк, але переляканий хлопчина все ж не губився i, вiдчайдушно смокчучи цукерку, розглядав прилади, компас, рухливий авiагоризонт.»Головний герой відрізняється від пересічних дітей практично всім, навіть голосом: «…вiдповiв хлопець тихим i несмiливим голоском, не схожим на грубуватi голоси американських дiтей.»Деві перебуває в постійному напруженні та дуже боїться власного батька: «Коли вiн про що-небудь запитував батька, голос його зразу ставав сумним: вiн наперед чекав рiзкої вiдповiдi. Тепер хлопчик уже й не пробував розмовляти i мовчки виконував те, що йому наказували.»Зміна думки батька про сина в екстремальній ситуації: «”Вiн, здається, хлопець розвинутий”, – подумав Бен, дивуючись чудному напрямку своїх думок. Цей хлопець iз спокiйним обличчям був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий i навiть невгамовний характер. Але блiде, трохи широкувате обличчя виглядало зараз нещасним.»Хлопець бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові. Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких йому так важко було щось прочитати.»У фіналі твору перед нами постає картина об’єднаної родини. Ми розуміємо, що у хлопчика зміниться доля та життя стане набагато кращим. І головне те, що врешті-решт у Деві з’явиться люблячий батько: «Йому, Бену, тепер потрiбне буде цiле життя, цiле життя, яке подарував йому хлопець. Але, дивлячись у цi свiтлi очi, на трохи випнутi вперед зуби, на це обличчя, таке незвичайне для американця, Бен вирiшив, що заради нього вiддасть усе. На це варто витратити час. Вiн уже добереться до самого серця хлопчини! Рано чи пiзно вiн до нього добереться. Останнiй дюйм, який роздiляє всiх i все, нелегко подолати, якщо не бути майстром своєї справи. Але бути майстром своєї справи – обов’язок льотчика, а Бен був же колись зовсiм не поганим льотчиком.»
ответ: В каждом рассказе Чехов обличает пороки общества,заставляет читателей задуматься на проблемами социального неравенства и пресмыкания одних людей,перед другими.Действия происходят в разных местах,персонажи различны,но суть везде одна:бездуховность общества,самоунижение и полное отсутствие чувства достоинства,поклонение материальным ценностям.Ничтожность духовная,приводит к ничтожности физической,человек начинает существовать,безлико и бессловесно и не понимая,почему так происходит.Ущербность людей не в их положении в обществе,а то что они сами соглашаются с таким положение,потакают порочности и закрывают глаза на безобразия,лишь потому,что совершившие их люди выше по положению,богаче,"значимей" и просто ценят себя,опираясь на деньги,ранги.
"Толстый и тонкий"-два однокашника ,не видевшиеся несколько лет,встречаются на вокзале.Приятели рады встрече,но узнав о достигнутом положении "толстого","тонкий" начинает заискивать,унижаться,съёживается и становится мелким человечишкой.
"Хамелеон"-барский щенок кусает золотых дел мастера Хрюкина,жалоба полицейскому приводит к выяснению,не что случилось,а чей это пёс.Выяснив,что собака принадлежит брату Генерала,виновником происшествия становится сам укушенный,а городовой становится посмешищем толпы,лишь при упоминании имени генерала.
"Смерть чиновника"-случайно в театре,чихнув на лысину генералу,экзекутор Червяков умирает,от собственной трусости и глупости,впав в расстройство от страха преследования по службе.
"Маска"-на благотворительный бал маскарад приезжает человек в маске и оскорбительно ведёт себя с окружающими..Сняв маску,буян превращается в благодетеля и почётного гражданина,перед которым все преклоняются.Самоунижение интеллигентов отвратительно,они жалки и бес по собственной воле.
Произведения Чехова -это не только привлечение к проблеме общества автором,но и попытка призвать это общество прекратить быть рабами,униженными и оскорблёнными добровольно.
Відповідь:
Деві – головний герой оповідання Джеймса Олдріджа, який протягом усього твору постає перед нами персонажем, який змінюється, розкриває свою душу та являє світові свої справді вражаючі моральні якості. Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а батько вважає приблизно так: «…десятирiчного сина, що народився надто пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом, самотнього, неприкаяного хлопчика, який у десять рокiв розумiв, що мати ним не цiкавиться, а батько – стороння людина, яка не знає, про що з ним говорити, рiзка й небагатослiвна в тi лiченi хвилини, коли вони бували разом.» З цього ж уривку ми маємо можливість дізнатись, що дружніх стосунків між батьком та сином немає, вони абсолютно чужі одне одному люди.Навіть коли Деві чогось боїться, він не подає виду, а, навпаки, намагається побороти свій страх та цікавиться будь-чим новим: «Маленький “Остер” нещадно кидало в розпеченому повiтрi то в один, то в другий бiк, але переляканий хлопчина все ж не губився i, вiдчайдушно смокчучи цукерку, розглядав прилади, компас, рухливий авiагоризонт.»Головний герой відрізняється від пересічних дітей практично всім, навіть голосом: «…вiдповiв хлопець тихим i несмiливим голоском, не схожим на грубуватi голоси американських дiтей.»Деві перебуває в постійному напруженні та дуже боїться власного батька: «Коли вiн про що-небудь запитував батька, голос його зразу ставав сумним: вiн наперед чекав рiзкої вiдповiдi. Тепер хлопчик уже й не пробував розмовляти i мовчки виконував те, що йому наказували.»Зміна думки батька про сина в екстремальній ситуації: «”Вiн, здається, хлопець розвинутий”, – подумав Бен, дивуючись чудному напрямку своїх думок. Цей хлопець iз спокiйним обличчям був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий i навiть невгамовний характер. Але блiде, трохи широкувате обличчя виглядало зараз нещасним.»Хлопець бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові. Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких йому так важко було щось прочитати.»У фіналі твору перед нами постає картина об’єднаної родини. Ми розуміємо, що у хлопчика зміниться доля та життя стане набагато кращим. І головне те, що врешті-решт у Деві з’явиться люблячий батько: «Йому, Бену, тепер потрiбне буде цiле життя, цiле життя, яке подарував йому хлопець. Але, дивлячись у цi свiтлi очi, на трохи випнутi вперед зуби, на це обличчя, таке незвичайне для американця, Бен вирiшив, що заради нього вiддасть усе. На це варто витратити час. Вiн уже добереться до самого серця хлопчини! Рано чи пiзно вiн до нього добереться. Останнiй дюйм, який роздiляє всiх i все, нелегко подолати, якщо не бути майстром своєї справи. Але бути майстром своєї справи – обов’язок льотчика, а Бен був же колись зовсiм не поганим льотчиком.»