Головний герой роману «Айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера Седріка Ротервудського. Ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з Хрестового походу, у якому він супроводжував британського короля Ричарда Левове Серце.
Айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. Чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. За своє недовге життя Айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
Айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. Через відданість і любов до прекрасної дами він був позбавлений спадку рідним батьком. Через це Айвенго був змушений приєднатися до війська короля Ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. Айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю Ричарду Левове серце і щиро його підтримує. Повернувшись на Батьківщину, заради своєї коханої леді Ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
При всій своїй мужності Айвенго досить романтична і поетична людина. При цьому він розсудливий, адже розуміє, що Англії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в Англії соціальну справедливість.
Айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. Він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
З часу написання роману Вальтера Скотта «Айвенго» пройшло вже майже два століття. Здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах. Доба комп’ютерних технологій і технократії накладає відбиток на серця і розум людей, на їх взаємини і моральні орієнтири. Але й досі нетлінними залишаються одвічні людські цінності, які були притаманні і герою роману, славетному лицарю Айвенго. Адже вірність, відвага, мужність, чесність, почуття людської гідності, шляхетність, готовність до самопожертви заради товариша або рідної країни і сьогодні мають непересічне значення.
у тараса было два сына с абсолютно разными характерами. один нежный и романтичный, другой - грубоватый разбышака. и судьбы у них оказались абсолютно разными. один честно воевал с врагами украины. другой, влюбившись, предал и родину, и всех козаков, и брата с отцом.
почему так случилось? один оказался разнеженным романтиком, согласным заплатить чужой кровью за свою страсть. другой пошел на муки ради свободы своего народа. у каждого из нас есть выбор. потакать своим желаниям или выполнять свой долг, не смотря на трудности. остап-стал символом козачества, воина и мужчины. андрей-предателя и бесчестного человека. никакая любовь не сможет оправдать подлого нежелания думать о последствиях.
и как бы ужастно не звучало, детоубийство становиться в данном случае единственно возможным смыть не только позор, но и андрея от разочарования и от невыносимых мук совести, когда бы он увидел результат своего поступка. трудно вообразить, что он смог бы остаться человеком после казни козаков.
Головний герой роману «Айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера Седріка Ротервудського. Ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з Хрестового походу, у якому він супроводжував британського короля Ричарда Левове Серце.
Айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. Чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. За своє недовге життя Айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
Айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. Через відданість і любов до прекрасної дами він був позбавлений спадку рідним батьком. Через це Айвенго був змушений приєднатися до війська короля Ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. Айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю Ричарду Левове серце і щиро його підтримує. Повернувшись на Батьківщину, заради своєї коханої леді Ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
При всій своїй мужності Айвенго досить романтична і поетична людина. При цьому він розсудливий, адже розуміє, що Англії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в Англії соціальну справедливість.
Айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. Він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
З часу написання роману Вальтера Скотта «Айвенго» пройшло вже майже два століття. Здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах. Доба комп’ютерних технологій і технократії накладає відбиток на серця і розум людей, на їх взаємини і моральні орієнтири. Але й досі нетлінними залишаються одвічні людські цінності, які були притаманні і герою роману, славетному лицарю Айвенго. Адже вірність, відвага, мужність, чесність, почуття людської гідності, шляхетність, готовність до самопожертви заради товариша або рідної країни і сьогодні мають непересічне значення.
у тараса было два сына с абсолютно разными характерами. один нежный и романтичный, другой - грубоватый разбышака. и судьбы у них оказались абсолютно разными. один честно воевал с врагами украины. другой, влюбившись, предал и родину, и всех козаков, и брата с отцом.
почему так случилось? один оказался разнеженным романтиком, согласным заплатить чужой кровью за свою страсть. другой пошел на муки ради свободы своего народа. у каждого из нас есть выбор. потакать своим желаниям или выполнять свой долг, не смотря на трудности. остап-стал символом козачества, воина и мужчины. андрей-предателя и бесчестного человека. никакая любовь не сможет оправдать подлого нежелания думать о последствиях.
и как бы ужастно не звучало, детоубийство становиться в данном случае единственно возможным смыть не только позор, но и андрея от разочарования и от невыносимых мук совести, когда бы он увидел результат своего поступка. трудно вообразить, что он смог бы остаться человеком после казни козаков.
Объяснение: