В этой сцене невежество противопоставляется просвещению, но конфликта нет. Мать Митрофана предлагает Правдину посмотреть на успехи любимого сына, чтобы и он, и Стародум убедились в его умственной состоятельности. Причем оба персонажа уже давно знают, что Недоросль не разбирается ни в грамматике, ни арифметике, ни в географии, потому что ведают, кто его учил и каков его интеллектуальный уровень. Во время экзамена они не поправляют Митрофана, не желают перевоспитывать или открывать глаза на его знания ни Скотинину, ни Простаковым.
Стародум и Правдин - рупор авторских идей, и именно Фонвизин "говорит" их устами. Глупость Митрофана должна быть заметна читателю, как и смешные реплики положительных героев. Родители не догадываются, насколько образование недоросля подпадает под пословицу : не в коня корм. В конце испытания они просто излагают свои настоящие мысли о том, что наука вообще не нужна, а обучение сына - просто дань моде. Их невежество, конечно, воинствующее. Это - позиция.
Жюльєн Сорель — головний герой роману. Хоче бути єпископом, але жадає тільки одного — привілеїв, пов'язаних з цією посадою. Сам в Бога не вірить. Розумний, розважливий, затятий шанувальник Наполеона, хоче повторити його долю. Думає, що якби народився за часів Наполеона, то домігся б багато чого, а тепер доводиться лицемірити. Розуміє, що заради своїх цілей потрібно добре ставитися до людей, яких не любиш. Намагається лицемірити, але не завжди це виходить. Дуже емоційний, пихатий, женеться за становищем в суспільстві. Запальний. Хоробрий. Іноді його почуття переважають над розумом.
Пані де Реналь (Луїза де Реналь) — дружина мера міста Верьера Пана де Реналя. 30 років. Щира, простодушна, наївна., вона — втілення природності та легкості.
Матильда де Ла-Моль — 19 років, різка, емоційна, іронічна до своїх знайомих. Поводиться як дитина. Потихеньку читає книги батька (Вольтер, Руссо). І чим більше там протесту сучасності, тим цікавіше їй здається життя., не завжди здатна зрозуміти свої почуття, здатна на кохання.
Абат Пірар — Сорель зустрічається з ним в семінарії. Абат має симпатії до розумного учня, але намагається це не виявляти. Вони схожі з Сорелем. Більшість їх не любить за розум, начитаність, протиставлення іншим семінаристам. Як і Жульєн, він цілеспрямований і розумний. Кожен готовий донести на них при першій слушній нагоді. В результаті абата виганяють з семінарії. Перейти в інше місце йому допомагає пан де Ла-Моль.
Пан де Ла-Моль — бере участь в таємних зборах, схожий на ультрароялістів 1820-х. Має велику бібліотеку. Добре ставиться до Жульєна з самого початку, не відкидає його походження. Цінує його за роботу, до у кримінальних справах. Проявляє совісність, об'єктивність. Відразу повірив в негативну характеристику Сореля. Вдячний абату за до
Пан де Реналь — Мер міста Верьера. За гувернера для того, щоб похвалитися перед Вально. Вально сам потім стає мером. Обидва турбуються про те, що про них подумають інші. Гонорові, багаті нечесними грошима, часом лицемірні. Доброзичливо розмовляють один з одним, але за очі будують підступи.
Фонвизин Д. И. " Недоросль. "
В этой сцене невежество противопоставляется просвещению, но конфликта нет. Мать Митрофана предлагает Правдину посмотреть на успехи любимого сына, чтобы и он, и Стародум убедились в его умственной состоятельности. Причем оба персонажа уже давно знают, что Недоросль не разбирается ни в грамматике, ни арифметике, ни в географии, потому что ведают, кто его учил и каков его интеллектуальный уровень. Во время экзамена они не поправляют Митрофана, не желают перевоспитывать или открывать глаза на его знания ни Скотинину, ни Простаковым.
Стародум и Правдин - рупор авторских идей, и именно Фонвизин "говорит" их устами. Глупость Митрофана должна быть заметна читателю, как и смешные реплики положительных героев. Родители не догадываются, насколько образование недоросля подпадает под пословицу : не в коня корм. В конце испытания они просто излагают свои настоящие мысли о том, что наука вообще не нужна, а обучение сына - просто дань моде. Их невежество, конечно, воинствующее. Это - позиция.
Відповідь:
Жюльєн Сорель — головний герой роману. Хоче бути єпископом, але жадає тільки одного — привілеїв, пов'язаних з цією посадою. Сам в Бога не вірить. Розумний, розважливий, затятий шанувальник Наполеона, хоче повторити його долю. Думає, що якби народився за часів Наполеона, то домігся б багато чого, а тепер доводиться лицемірити. Розуміє, що заради своїх цілей потрібно добре ставитися до людей, яких не любиш. Намагається лицемірити, але не завжди це виходить. Дуже емоційний, пихатий, женеться за становищем в суспільстві. Запальний. Хоробрий. Іноді його почуття переважають над розумом.
Пані де Реналь (Луїза де Реналь) — дружина мера міста Верьера Пана де Реналя. 30 років. Щира, простодушна, наївна., вона — втілення природності та легкості.
Матильда де Ла-Моль — 19 років, різка, емоційна, іронічна до своїх знайомих. Поводиться як дитина. Потихеньку читає книги батька (Вольтер, Руссо). І чим більше там протесту сучасності, тим цікавіше їй здається життя., не завжди здатна зрозуміти свої почуття, здатна на кохання.
Абат Пірар — Сорель зустрічається з ним в семінарії. Абат має симпатії до розумного учня, але намагається це не виявляти. Вони схожі з Сорелем. Більшість їх не любить за розум, начитаність, протиставлення іншим семінаристам. Як і Жульєн, він цілеспрямований і розумний. Кожен готовий донести на них при першій слушній нагоді. В результаті абата виганяють з семінарії. Перейти в інше місце йому допомагає пан де Ла-Моль.
Пан де Ла-Моль — бере участь в таємних зборах, схожий на ультрароялістів 1820-х. Має велику бібліотеку. Добре ставиться до Жульєна з самого початку, не відкидає його походження. Цінує його за роботу, до у кримінальних справах. Проявляє совісність, об'єктивність. Відразу повірив в негативну характеристику Сореля. Вдячний абату за до
Пан де Реналь — Мер міста Верьера. За гувернера для того, щоб похвалитися перед Вально. Вально сам потім стає мером. Обидва турбуються про те, що про них подумають інші. Гонорові, багаті нечесними грошима, часом лицемірні. Доброзичливо розмовляють один з одним, але за очі будують підступи.