Українсьі письменники дуже полюбляють у своїх творах возвеличувати рідну землю,змальовувати її природу,розповідати про людей,які жили на теренах україни.проте не тільки наші письменники зачаровуються країною,в якій ми живемо.багато відомих творців світової літератури у своїх творах згадують про велич і славу ураїнського народу. одним з таких творців можна вважати джорджа байрона,який у 1819 році написав поему"мазепа".героєм байронового твору мазепа став тому , що був відомий як борець за незалежність козацьої держави,але не тільки це зацікавила ійського письменника,його захопила легенда про любов мазепи до дружини заможного польського шляхтича,яку він й детально описав у творі "мазепа". наскільки відомо байрон ніколи не був на україні, хоча це зовсім не завадило йому описати усе чим славилась вона: степами ,лі ліси на козаччині ось як він пише: це був безкраїй дикий праліс кремезних вікових дерев, що вже не гнув їх вітру рев, лиш хмиз обламував з дубів, з сибірських вибігши степів. окрім природи він детально описує мазепу та інших історичних постать,які жили в кінці 17-на початку 18 ст. приємно усвідомлювати що історією твоєї країни цікавляться іноземцями,що природою ,яка на україні змальовується багатьма зарубіжними письменниками. твір байрона дає змогу оцінити нам україну з іншої точки зору,побачити її з іншої сторони ,за що ми йому і вдячні.
Дети и взрослые — люди разной расы. они живут вместе, на одном пространстве, пользуются словами одного языка, но редко понимают друг друга. бунин показал трагедию такого непонимания. человек, вырастая, странным образом забывает о своем детстве. он помнит события, но уже не может вернуться к детскому взгляду на них. взрослые, умом и чувством справедливости, понимают это и пытаются как бы заново учить язык детства. рассказ бунина "цифры" ненавязчиво, но твердо подводит к выводу: настоящее воспитание — это воспитание счастьем. важно только понять, что делает ребенка счастливым, и не подменять воспитание давлением и навязыванием своих взглядов на жизнь и счастье
