Выписать из стихотворения «гроза днём» олицетворения

Объяснение:

I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Проблемне питання 2. Перевірка домашнього завдання. Завдання тестової форми 1. Григір Тютюнник народився А На Харківщині Б На Полтавщині В На Сумщині 2. Григір Тютюнник закінчив філологічний факультет А Київського університету Б Донецького університету В Харківського університету 3. Слова: "Григір Тютюнник - це Григір Тютюнник. Такого у нас не було й ніколи не буде" належать А Ларисі Мороз Б Павлові Мовчану В Валерію Шевчукові 4. Відлік творчого шляху Гр. Тютюнника можна вести від оповідання А "Зав'язь" Б "Перед грозою" В "В сутінки" 5. Премією імені Лесі Українки відзначено такі твори письменника, як А "Климко", "Вогник далеко в степу" Б "Облога", "Син приїхав" В "Дикий", "На згарищі" 6. Повістю в новелах називають твір Гр. Тютюнника А "Климко"Б "Облога"В "Вогник далеко в степу" 7. Прізвисько "Чи-це-я-чи-не-я" мав герой повісті "Вогник далеко в степу" А Василь Силка Б Василь Обора В Василь Кібкало 8. "Він і в ході, і в руках, і з лиця млявий, аж кислий. І весь якийсь видовжений: руки довгі, ноги довгі, обличчя довге, навіть лоб не можна сказати, щоб високий, а розтягнутий угору і звужений, і не розбереш, чи то він дуже здивований, чи ось-ось заплаче". Це портрет А Василя Силки Б Павла В Василя Кібкало 9. " ... Любить географію й розповідає про кожну країну так, наче він там був. Від старших двох братів, які пішли на війну й не повернулися, ... зосталися їхні підручники, географічний атлас і книжка про Дерсу У зала", - так сказано про А Василя Кібкала Б Василя Силку В Василя Обору 10. Наймовчакуватіший і найдужчий серед хлопців був А Павло Б Василь Силка В Василь Обора 11. Фільм "Скляне щастя" створено за мотивами

Григір Тютюник – один з тих письменників, який дійсно може зачепити читача «за живе». Ця людина з нелегкою долею, насправді є неперевершеним майстром символів і образів.У своїй новелі «ТЗЗП» автор розповідає про кохання. Про любов таку, яка вона є насправді – без улесливих приємних слів, без чудових епітетів і метафор, без щасливого кінця. . У творі йдеться мова про почуття Марфи Яркової – вже заміжньої жінки, до Михайла – свого сусіда. А він в свою чергу має власну сімю – дружину Софію і сина. Особливим і вражаючим здається те, що кожен з цього любовного трикутника знає про нелегку ситуацію, яка склалася. Проте жоден з них не переступає народної моралі.Софія як вірна дружина повністю довіряє своєму чоловікові. До того ж вона не ставиться до Марфи як до суперниці, а навпаки співчуває їй. Бо точно знає, що Михайло – людина розсудлива і принципова, тому нізащо не переступить християнські устої.Михайло є втіленням справжнього чоловіка, голови сімї. Тому він чітко усвідомлює, що ніколи не зможе зрадити і покинути власну родину. До того ж чоловік дуже мудро робить, коли не звертає уваги на Марфині нещасні почуття. Адже зайвий раз не завдає болю жінці, що страждає.А Марфа.. особисто мені її дуже жаль. Адже нерозділене кохання – тяжка ноша, яку їй довелося пронести мало через не все життя.
Дещо хочеться сказати про незвичайний духовний зв'язок останніх двох. Коли Михайла  під час сталінських репресій відправили до сибірського концтабору йому здавалося, що десь поряд блукає Марфина неспокійна душа.  А та, в свою чергу, могла безпомилково розпізнати в який день чекати листа з «Сибіру неісходи__».
Що і як повязувало цих двох людей – достеменно невідомо. Але після прочитання мене дійсно мучило те питання, яке оповідач ставить вкінці твору : чому так відчуваючи один одного вони не разом? Мабуть, логічним поясненням є ті обставини, які не дозволили героям бути разом – вік, наявність сімей.. та все ж мені хочеться схилити голову перед Михайлом. Людиною, яка не забула про моральні принципи і залишилась вірною своїй родині. На мою думку, це найважливіше у стосунках. Проте, не кожен з нас зможе бути таким же твердим у своїх переконаннях, на жаль.