Ненастная погода Я уже долго не видела дождей, знала что засуха на лугу и видела пожары на окраинах леса. И думала что больше никогда не будет грозы и сверкание этих очаровательных молний на тёмном небе.Видя эту картину , я пошла на речку, которая находилась возле моего дома. Еле доходя до неё, я услышала гром и я обрадовалась на эти музыкальные нотки. Гром пошёл, а за ним полился дождь, радуясь этому я начала бегать по кругу, но увидя молнию, я испугалась побежала домой. На первом же шагу я подскользнулась, и упала в лужу Я была очень грязна и напуганна. И держа в себе слёзы, я встала и побежала дальше. Я пришла домой меня уже дома ждала мама. Увидя её, я скорее побежала к ней в её обьятия. И вот я увидела переживания на её лице и мы сжимая губы отправились греться в дом. Дождь закончился и я отправилась снова гулять. И этот день у меня классно и не забываемо, так как мы прыгали по лужам вместе с друзьями.
Нещодавно на уроці української літератури ми з однокласниками прочитали твір Вінграновського "Сіроманець". Ця повість навчає усвідомленню того, що людина і природа - єдине ціле. Маленький хлопчик потоваришував із воком, став йому щирим та відданим другом. Тому цей твір навчає ще дружбі.
Хто з нас має такого прекрасного друга, як головний герой твору? Я думаю, не багато людей можуть похвалитися наявністю людини, яка буде не тільки в радощах, а й у біді. Коли Сіроманець захворів, хлопчик домовився з лікарем про прийом. Він намагався вилікувати свого товариша, зробити так, щоб він мав повноцінне життя. "Сіроманець" Вінграновського - це твір про цінність дружби, важливість милосердя та співпереживання в житті кожної особистості. Ця повість дуже сильна, адже навчає бути добрішими одне до одного та жити в гармонії з природою.
Я уже долго не видела дождей, знала что засуха на лугу и видела пожары на окраинах леса. И думала что больше никогда не будет грозы и сверкание этих очаровательных молний на тёмном небе.Видя эту картину , я пошла на речку, которая находилась возле моего дома. Еле доходя до неё, я услышала гром и я обрадовалась на эти музыкальные нотки. Гром пошёл, а за ним полился дождь, радуясь этому я начала бегать по кругу, но увидя молнию, я испугалась побежала домой. На первом же шагу я подскользнулась, и упала в лужу
Я была очень грязна и напуганна. И держа в себе слёзы, я встала и побежала дальше. Я пришла домой меня уже дома ждала мама. Увидя её, я скорее побежала к ней в её обьятия. И вот я увидела переживания на её лице и мы сжимая губы отправились греться в дом. Дождь закончился и я отправилась снова гулять. И этот день у меня классно и не забываемо, так как мы прыгали по лужам вместе с друзьями.
Нещодавно на уроці української літератури ми з однокласниками прочитали твір Вінграновського "Сіроманець". Ця повість навчає усвідомленню того, що людина і природа - єдине ціле. Маленький хлопчик потоваришував із воком, став йому щирим та відданим другом. Тому цей твір навчає ще дружбі.
Хто з нас має такого прекрасного друга, як головний герой твору? Я думаю, не багато людей можуть похвалитися наявністю людини, яка буде не тільки в радощах, а й у біді. Коли Сіроманець захворів, хлопчик домовився з лікарем про прийом. Він намагався вилікувати свого товариша, зробити так, щоб він мав повноцінне життя. "Сіроманець" Вінграновського - це твір про цінність дружби, важливість милосердя та співпереживання в житті кожної особистості. Ця повість дуже сильна, адже навчає бути добрішими одне до одного та жити в гармонії з природою.